Українська
English
#поезія
ПОДАРУЙ МЕНІ НІЧ
Подаруй мені ніч — теплу, літню, звабливу
І до себе поклич, наяву, не у сні.
Щоб відчути змогла, що я знову щаслива —
Посміхнись, мій хороший, так ніжно мені.
Подаруй дивну ніч, хай цвіте матіола
І бентежить до сліз, той хвилюючий джаз.
Знаю, любий, ту ніч не забудем ніколи,
Що в гарячих обіймах ще тішила нас.
Подаруй мені ніч — цю шалену, останню,
Щоби мліла душа в пряних пахощах трав.
Щоб спливали вуста мед хмільного кохання,
Пелюстками троянд ти мене цілував.
Подаруй ніч із мрій, коли падають зорі,
Букет білих ромашок, на пам'ять мені.
Будуть зайві слова, най серця лиш говорять
Й тихо сипле на коси жасминовий сніг.
Подаруй мені ніч й погляд теплий — останній,
Я тебе поцілую так, як я лише вмію.
Любий червню, ще раз посміхнись на прощання... —
Я про більше просити тебе і не смію.
Надія Легельбах
ПОДАРУЙ МЕНІ НІЧ
Подаруй мені ніч — теплу, літню, звабливу
І до себе поклич, наяву, не у сні.
Щоб відчути змогла, що я знову щаслива —
Посміхнись, мій хороший, так ніжно мені.
Подаруй дивну ніч, хай цвіте матіола
І бентежить до сліз, той хвилюючий джаз.
Знаю, любий, ту ніч не забудем ніколи,
Що в гарячих обіймах ще тішила нас.
Подаруй мені ніч — цю шалену, останню,
Щоби мліла душа в пряних пахощах трав.
Щоб спливали вуста мед хмільного кохання,
Пелюстками троянд ти мене цілував.
Подаруй ніч із мрій, коли падають зорі,
Букет білих ромашок, на пам'ять мені.
Будуть зайві слова, най серця лиш говорять
Й тихо сипле на коси жасминовий сніг.
Подаруй мені ніч й погляд теплий — останній,
Я тебе поцілую так, як я лише вмію.
Любий червню, ще раз посміхнись на прощання... —
Я про більше просити тебе і не смію.
Надія Легельбах
#поезія
ПОДАРУЙ МЕНІ НІЧ
Подаруй мені ніч — теплу, літню, звабливу
І до себе поклич, наяву, не у сні.
Щоб відчути змогла, що я знову щаслива —
Посміхнись, мій хороший, так ніжно мені.
Подаруй дивну ніч, хай цвіте матіола
І бентежить до сліз, той хвилюючий джаз.
Знаю, любий, ту ніч не забудем ніколи,
Що в гарячих обіймах ще тішила нас.
Подаруй мені ніч — цю шалену, останню,
Щоби мліла душа в пряних пахощах трав.
Щоб спливали вуста мед хмільного кохання,
Пелюстками троянд ти мене цілував.
Подаруй ніч із мрій, коли падають зорі,
Букет білих ромашок, на пам'ять мені.
Будуть зайві слова, най серця лиш говорять
Й тихо сипле на коси жасминовий сніг.
Подаруй мені ніч й погляд теплий — останній,
Я тебе поцілую так, як я лише вмію.
Любий червню, ще раз посміхнись на прощання... —
Я про більше просити тебе і не смію.
Надія Легельбах
160переглядів