#поезія
Не пускаю нікого в душу
Зачинила міцненько дверці.
Так,спокійніше жити мушу-
Менше ран і образ у серці...
Не шукаю я розуміння,
Виправдовуватись не буду...
Перед Богом сумління чисте,
До людського байдужа суду.
Не дивлюся в чужі віконця
Не моє це ,і не цікаво...
Лицемірити не навчилась-
Живу просто і нелукаво.
Дні біжать і роки проходять,
Не злічити сторін й доріг...
Часом доля щось вертить й крутить,
Та мій Ангел мене зберіг.
Світлана Білошапка
Не пускаю нікого в душу
Зачинила міцненько дверці.
Так,спокійніше жити мушу-
Менше ран і образ у серці...
Не шукаю я розуміння,
Виправдовуватись не буду...
Перед Богом сумління чисте,
До людського байдужа суду.
Не дивлюся в чужі віконця
Не моє це ,і не цікаво...
Лицемірити не навчилась-
Живу просто і нелукаво.
Дні біжать і роки проходять,
Не злічити сторін й доріг...
Часом доля щось вертить й крутить,
Та мій Ангел мене зберіг.
Світлана Білошапка
#поезія
Не пускаю нікого в душу
Зачинила міцненько дверці.
Так,спокійніше жити мушу-
Менше ран і образ у серці...
Не шукаю я розуміння,
Виправдовуватись не буду...
Перед Богом сумління чисте,
До людського байдужа суду.
Не дивлюся в чужі віконця
Не моє це ,і не цікаво...
Лицемірити не навчилась-
Живу просто і нелукаво.
Дні біжать і роки проходять,
Не злічити сторін й доріг...
Часом доля щось вертить й крутить,
Та мій Ангел мене зберіг.
Світлана Білошапка

118переглядів