#книжковий_відгук #лана_читає “Безсмертя. Історія кохання” Події другої частини дилогії розгортаються через незначний проміжок після першої. На дворі 1818 рік. Час для того, щоб бути жінкою, кращим не став. І в другій частині це ще очевидніше. Взагалі тут авторка наче взяла основні елементи з першої частини та викрутила їх на максимум. Становище Гейзел через її роботу лікаркою стало ще складнішим, любовна лінія стала ще заплутанішою та наче “безвихіднішою”, а альтернативний історичний контекст - ще альтернативнішим і тісно переплетеним з фентезійними елементами. Це, до речі, було цікаво. Авторка вплела сюди кілька історичних особистостей, і я тільки в кінці усвідомила, що є навіть ті, кого я бачила в “Бріджертонах”. Це ще одна альтернативна версія та пояснення деяких історичних подій. Гейзел розкривається краще. Вона все ще суперрозумна лікарка, але ніщо емоційне їй не чуждо. Тим паче що дівчині лише 17-18 рочків. І навколо неї збирається оригінальне коло персонажів. Наприклад, одна зірочка з вайбом золотистого ретривера, для якої я дуже хотіла щастя) Також у книзі посилені певні етичні питання, які були підняті в першій частині. На що здатна наука? Де проходять межі влади і як відрізнити користь від зловживання нею? Фінал, як на мій смак, занадто швидкий та трошки зіжмаканий. Після двох книг хотілося розгорнутішого “довго та щасливо”) Але я поставлю 8,5 з 10 за дилогію, бо і цікаво, і насичено, і трошки фентезі, і інтрига, і любовна лінія, і ще всяке таке.