#поезія
Не треба класти руку на плече.
Цей рух доречний, може, тільки в танці.
Довіра--звір полоханий--втече.
Він любить тиху паморозь дистанцій.
Він любить час. Хвилини. Дні. Роки.
Він дивний звір. Він любить навіть муку.
Він любить навіть відстань і розлуку.
Але не любить на плечі руки.
У цих садах,в сонатах солов'їв,
Він чує тихі кроки браконьєра.
Він пастки жде від погляду,від слів,
І цей спектакль йому вже не прем'єра.
Душі людської туго і тайго!
Це гарний звір,без нього зле живеться.
Але не треба кликати його.
Він прийде сам і вже не відсахнеться.

Ліна Костенко
#поезія Не треба класти руку на плече. Цей рух доречний, може, тільки в танці. Довіра--звір полоханий--втече. Він любить тиху паморозь дистанцій. Він любить час. Хвилини. Дні. Роки. Він дивний звір. Він любить навіть муку. Він любить навіть відстань і розлуку. Але не любить на плечі руки. У цих садах,в сонатах солов'їв, Він чує тихі кроки браконьєра. Він пастки жде від погляду,від слів, І цей спектакль йому вже не прем'єра. Душі людської туго і тайго! Це гарний звір,без нього зле живеться. Але не треба кликати його. Він прийде сам і вже не відсахнеться. Ліна Костенко
Love
2
137views