#поезія Збиралося Щастя у гості до Жінки, спитало у Долі: Що вкласти в рюкзак?.. В рюкзак?… Та тих подарунків й бажань в неї стільки, Що що не візьмеш – то усе буде так! Візьми трохи вільного часу для неї, Мандрівки цікаві в кишеньку вклади, Добав моря синього, свіжі ідеї… І викинь надумані вічні страхи… Закохані погляди, щирі обличчя, Книжки, мелодрами про все і про всіх, Мрії, як зорі, яскраві і чисті, Літом – щоб райдуга, взимку – щоб сніг… І платтячко чорне… Ох, платтячко чорне!.. Коротке, вечірнє, будь ласка, вклади! Кохання взаємне, і слово не горде, Й весільну каблучку – не забудь, загорни… Ще добру роботу, Колег нефальшивих, І подруг, з якими, щоб горе – як сміх!.. Здоров’я вклади: Для всієї родини… Ще дітям – удачу… І миру – для всіх! Ой, була б забула, – цукерок! Хоч трішки!.. А з ліків – коньяк й шоколадний велюр…) І, як ото в казці– Три чудо-горішки!… Та, певно, вже принц на коні – черезчур…) Збиралося Щастя… Рюкзак за плечима, А в тім рюкзакові – Дарунків без мір!.. Та раптом… Нещастя його перестріло, Рюкзак відібрало, дарунки – в смітник… Ну що ж тут поробиш… Порожні кишені… Та Щастя до Жінки все ж в гості прийшло!.. … Вона його стріла, усміхнена, мила, У ситцевій сукні: Заходь! Ти чого?.. …Так довго те Щастя своє виглядала! З далеких доріг, з невідомих тривог… Без всяких дарунків Любила, приймала І чаєм з любистку вгощала його… Галина Левкович