#поезія
Не віддам.
Чому тебе комусь віддати мушу?
Із діда-прадіда ти є моя земля,
Ця яблунька і ця крислата груша,
І оця ніжна пісня солов‘я!

Чим ми з тобою, земле, завинили,
Від чого нас потрібно визволять,
І що з тобою ми не так робили,
Що нас прийшли додому убивать?

Чому із кимось мусимо ділитись,
Чому повинні з дому ми тікать,
В якому сні комусь могло наснитись,
Що можна все оце у нас забрать?!

Сьогодні кожен клаптик твій із кров‘ю,
Ну як, скажіть, комусь можна віддать,
Оцей садок посаджений з любов‘ю,
Цієї річки свіжу благодать?!

Цю стежечку ріднесеньку до болю,
Що у будинок батьківський веде,
Той кому почуття ці не відомі,
Можливо й зможе зрадити тебе.

Любов Грищенко.
#поезія Не віддам. Чому тебе комусь віддати мушу? Із діда-прадіда ти є моя земля, Ця яблунька і ця крислата груша, І оця ніжна пісня солов‘я! Чим ми з тобою, земле, завинили, Від чого нас потрібно визволять, І що з тобою ми не так робили, Що нас прийшли додому убивать? Чому із кимось мусимо ділитись, Чому повинні з дому ми тікать, В якому сні комусь могло наснитись, Що можна все оце у нас забрать?! Сьогодні кожен клаптик твій із кров‘ю, Ну як, скажіть, комусь можна віддать, Оцей садок посаджений з любов‘ю, Цієї річки свіжу благодать?! Цю стежечку ріднесеньку до болю, Що у будинок батьківський веде, Той кому почуття ці не відомі, Можливо й зможе зрадити тебе. Любов Грищенко.
Love
1
240переглядів