#поезія З-поміж інших зим, всіх можливих нездійснених зим, Це була непогана зима Навскоси Дим покидає димар, Як душа покидає тіло Я би хотіла не думати так перш за все Хай буде безтривожним березень Хай кохані повернуться і співають пісень Не потрапляючи в ноти, але від серця Боячись свого голосу, диригуючи пальцями, Після усього - себе вони далі не люблять і навіть бояться Не цінуючи усього пережитого ними, всього вимовленого і недомовленого Ловила би їх у житі, Але воно заміноване Давай без жалю Зрештою, ми навчилися жити у нашому вічному лютому Вчасно перемикати блюз, говорити "люблю тебе" Жити крізь лютий, переживати лютий Не слухати більше пісень, що вмикали на похованні Не загадувати на майбутнє Не торкатися слова "останній" (А коли випадково вимовиш, стукати бідне дерево, плювати за спину, вимивати руки) Думати про пташок - Завжди є інші птахи, крім круків Завжди є щось, що допомагає триматися Навіть коли здається, що вічна пітьма Не відпустить до скону, Мусиш триматися Течії, курсу, маршруту узгодженого руху У прийдешню весну крізь ніч влітає дракон Вид - український сталеводухий Кшися Федорович