#поезія
Плавиться сніг, і струмками з гори – весна,
Дикі кози гуляють, жують траву.
Важко тримати сонце в собі, хтозна –
Раптом воно ще крім тебе, треба комусь.

Плачуть струмки, асфальт почорнів від дум,
Білими кораблями по ринвах сніг.
Я, якби міг, сонцем випалив би цей сум,
Я б це все змив, повисушував. Якби міг.

Ранок засяяв. Сонце встає з-за гір,
Сірими горобцями співає світ.
А за отарою дивиться дикий звір,
Плавиться сніг. Хтось до хати не добіжить.

Скоро усе загоїться, наче струп,
Скоро усе засохне, бо літо йде.
Плавляться ріки, як величезний спрут
Треба тримати сонце, бо упаде.

Кот Єльпітіфор
#поезія Плавиться сніг, і струмками з гори – весна, Дикі кози гуляють, жують траву. Важко тримати сонце в собі, хтозна – Раптом воно ще крім тебе, треба комусь. Плачуть струмки, асфальт почорнів від дум, Білими кораблями по ринвах сніг. Я, якби міг, сонцем випалив би цей сум, Я б це все змив, повисушував. Якби міг. Ранок засяяв. Сонце встає з-за гір, Сірими горобцями співає світ. А за отарою дивиться дикий звір, Плавиться сніг. Хтось до хати не добіжить. Скоро усе загоїться, наче струп, Скоро усе засохне, бо літо йде. Плавляться ріки, як величезний спрут Треба тримати сонце, бо упаде. Кот Єльпітіфор
Love
1
182переглядів