#поезія
Уламки —
зруйновані замки,
(з останків
складаю себе).
Світанки
скалічених ранків…
Та ранку
уже не скребе —

всі кішки
швиденько понишкли.
Доріжки
сплелися вузлом.
«Навіщо, -
висміюють інші
зловтішно. -
Ладнаю зі злом?»

Усмішка.
Пішак, що йде пішки,
не грішна,
але й не свята.
Простіша
принцеси Аліши,
(небіжчик
помежи життя).

Зламали?
На жаль, зла не мало.
Чи мали
інакший маршрут?
Навалом,
аби забажали,
та жалом
жигати їх суть.

Задушить
матерія тужна —
насущні
постійні діла?
Байдуже,
допоки я дужа
(і душу
у вірші вплела).

Ася Ейрена
27.02.2025

#поезія Уламки — зруйновані замки, (з останків складаю себе). Світанки скалічених ранків… Та ранку уже не скребе — всі кішки швиденько понишкли. Доріжки сплелися вузлом. «Навіщо, - висміюють інші зловтішно. - Ладнаю зі злом?» Усмішка. Пішак, що йде пішки, не грішна, але й не свята. Простіша принцеси Аліши, (небіжчик помежи життя). Зламали? На жаль, зла не мало. Чи мали інакший маршрут? Навалом, аби забажали, та жалом жигати їх суть. Задушить матерія тужна — насущні постійні діла? Байдуже, допоки я дужа (і душу у вірші вплела). Ася Ейрена 27.02.2025
Love
2
163переглядів