#поезія
Уламки —
зруйновані замки,
(з останків
складаю себе).
Світанки
скалічених ранків…
Та ранку
уже не скребе —
всі кішки
швиденько понишкли.
Доріжки
сплелися вузлом.
«Навіщо, -
висміюють інші
зловтішно. -
Ладнаю зі злом?»
Усмішка.
Пішак, що йде пішки,
не грішна,
але й не свята.
Простіша
принцеси Аліши,
(небіжчик
помежи життя).
Зламали?
На жаль, зла не мало.
Чи мали
інакший маршрут?
Навалом,
аби забажали,
та жалом
жигати їх суть.
Задушить
матерія тужна —
насущні
постійні діла?
Байдуже,
допоки я дужа
(і душу
у вірші вплела).
Ася Ейрена
27.02.2025
Уламки —
зруйновані замки,
(з останків
складаю себе).
Світанки
скалічених ранків…
Та ранку
уже не скребе —
всі кішки
швиденько понишкли.
Доріжки
сплелися вузлом.
«Навіщо, -
висміюють інші
зловтішно. -
Ладнаю зі злом?»
Усмішка.
Пішак, що йде пішки,
не грішна,
але й не свята.
Простіша
принцеси Аліши,
(небіжчик
помежи життя).
Зламали?
На жаль, зла не мало.
Чи мали
інакший маршрут?
Навалом,
аби забажали,
та жалом
жигати їх суть.
Задушить
матерія тужна —
насущні
постійні діла?
Байдуже,
допоки я дужа
(і душу
у вірші вплела).
Ася Ейрена
27.02.2025
#поезія
Уламки —
зруйновані замки,
(з останків
складаю себе).
Світанки
скалічених ранків…
Та ранку
уже не скребе —
всі кішки
швиденько понишкли.
Доріжки
сплелися вузлом.
«Навіщо, -
висміюють інші
зловтішно. -
Ладнаю зі злом?»
Усмішка.
Пішак, що йде пішки,
не грішна,
але й не свята.
Простіша
принцеси Аліши,
(небіжчик
помежи життя).
Зламали?
На жаль, зла не мало.
Чи мали
інакший маршрут?
Навалом,
аби забажали,
та жалом
жигати їх суть.
Задушить
матерія тужна —
насущні
постійні діла?
Байдуже,
допоки я дужа
(і душу
у вірші вплела).
Ася Ейрена
27.02.2025

163переглядів