#поезія
А сонце сяє, навіть коли дощ, -
лоскоче хмари лагідним промінням...
У вишині, де лине ключ пташо́к,
воно завжди, хай що там, світить.
І в танці з краплями роси,
в дуеті із пухнастим снігом,
й на золотому осені коврі,
воно завжди, хай що там, світить.
У веселкових барвах навесні,
щоранку, вдень... і навіть місяць,
відбивши промені вночі,
нехай там що, він сонцем світить.
Діана Гаврилова
А сонце сяє, навіть коли дощ, -
лоскоче хмари лагідним промінням...
У вишині, де лине ключ пташо́к,
воно завжди, хай що там, світить.
І в танці з краплями роси,
в дуеті із пухнастим снігом,
й на золотому осені коврі,
воно завжди, хай що там, світить.
У веселкових барвах навесні,
щоранку, вдень... і навіть місяць,
відбивши промені вночі,
нехай там що, він сонцем світить.
Діана Гаврилова
#поезія
А сонце сяє, навіть коли дощ, -
лоскоче хмари лагідним промінням...
У вишині, де лине ключ пташо́к,
воно завжди, хай що там, світить.
І в танці з краплями роси,
в дуеті із пухнастим снігом,
й на золотому осені коврі,
воно завжди, хай що там, світить.
У веселкових барвах навесні,
щоранку, вдень... і навіть місяць,
відбивши промені вночі,
нехай там що, він сонцем світить.
Діана Гаврилова


178переглядів