#поезія
Розбуди мене зранку, іще до світання,
Я так хочу відчути, як пахне роса…
Як пітьма, учепившись за землю, востаннє
Розчиняється… Так, бо безсила вона,
Перед променем сонця пронизливим, теплим,
І земля тріпотить мов маленьке дитя,
Зустрічаючись з сонцем, кожен день, наче вперше,
Мов чекала на нього віки… все життя…
Небеса зашарілись, просякнуті сонцем,
Загубились Карпати в ле
гкому серпанку…
Розливається сяйво за моїм віконцем,
Хочу казку відчути, розбуди мене зранку…
Британ Галина Ярославівна
Розбуди мене зранку, іще до світання,
Я так хочу відчути, як пахне роса…
Як пітьма, учепившись за землю, востаннє
Розчиняється… Так, бо безсила вона,
Перед променем сонця пронизливим, теплим,
І земля тріпотить мов маленьке дитя,
Зустрічаючись з сонцем, кожен день, наче вперше,
Мов чекала на нього віки… все життя…
Небеса зашарілись, просякнуті сонцем,
Загубились Карпати в ле
гкому серпанку…
Розливається сяйво за моїм віконцем,
Хочу казку відчути, розбуди мене зранку…
Британ Галина Ярославівна
#поезія
Розбуди мене зранку, іще до світання,
Я так хочу відчути, як пахне роса…
Як пітьма, учепившись за землю, востаннє
Розчиняється… Так, бо безсила вона,
Перед променем сонця пронизливим, теплим,
І земля тріпотить мов маленьке дитя,
Зустрічаючись з сонцем, кожен день, наче вперше,
Мов чекала на нього віки… все життя…
Небеса зашарілись, просякнуті сонцем,
Загубились Карпати в ле
гкому серпанку…
Розливається сяйво за моїм віконцем,
Хочу казку відчути, розбуди мене зранку…
Британ Галина Ярославівна


304views