Українська
English
#поезія
Незамінних людей не буває,
Незамінний лиш ти для батьків.
Хтось потрохи тебе забуває,
Хоч ти дуже цього не хотів.
Комусь добре зробив, не цінує
Щирих намірів зовсім твоїх.
Хтось із друзів тебе мінусує,
Бо ти добрим не будеш для всіх.
Навіть жертвуєш часом собою,
Так душа твоя прагне добра.
Не хвилюйся, тебе заспокою:
Вже дорослим ставати пора.
І зніми окуляри рожеві,
Буде важко в життєвім бою,
Бо повірить в понти хтось дешеві
Й не повірить у щирість твою.
Розчаруєшся в людях, можливо,
І на душу поставиш замки.
Як усі хочеш жити щасливо,
Але ти не як всі, не такий...
І захочеться світ цей змінити,
Але змінешся в ньому ти сам.
Ні, добро таки будеш творити,
Де цінують його, тільки там.
...Незамінних людей не буває,
Заміняють й велике цабе.
А життя дуже швидко минає,
Бережи і цінуй ти себе!
Катерина Доліба-Рябой
Незамінних людей не буває,
Незамінний лиш ти для батьків.
Хтось потрохи тебе забуває,
Хоч ти дуже цього не хотів.
Комусь добре зробив, не цінує
Щирих намірів зовсім твоїх.
Хтось із друзів тебе мінусує,
Бо ти добрим не будеш для всіх.
Навіть жертвуєш часом собою,
Так душа твоя прагне добра.
Не хвилюйся, тебе заспокою:
Вже дорослим ставати пора.
І зніми окуляри рожеві,
Буде важко в життєвім бою,
Бо повірить в понти хтось дешеві
Й не повірить у щирість твою.
Розчаруєшся в людях, можливо,
І на душу поставиш замки.
Як усі хочеш жити щасливо,
Але ти не як всі, не такий...
І захочеться світ цей змінити,
Але змінешся в ньому ти сам.
Ні, добро таки будеш творити,
Де цінують його, тільки там.
...Незамінних людей не буває,
Заміняють й велике цабе.
А життя дуже швидко минає,
Бережи і цінуй ти себе!
Катерина Доліба-Рябой
#поезія
Незамінних людей не буває,
Незамінний лиш ти для батьків.
Хтось потрохи тебе забуває,
Хоч ти дуже цього не хотів.
Комусь добре зробив, не цінує
Щирих намірів зовсім твоїх.
Хтось із друзів тебе мінусує,
Бо ти добрим не будеш для всіх.
Навіть жертвуєш часом собою,
Так душа твоя прагне добра.
Не хвилюйся, тебе заспокою:
Вже дорослим ставати пора.
І зніми окуляри рожеві,
Буде важко в життєвім бою,
Бо повірить в понти хтось дешеві
Й не повірить у щирість твою.
Розчаруєшся в людях, можливо,
І на душу поставиш замки.
Як усі хочеш жити щасливо,
Але ти не як всі, не такий...
І захочеться світ цей змінити,
Але змінешся в ньому ти сам.
Ні, добро таки будеш творити,
Де цінують його, тільки там.
...Незамінних людей не буває,
Заміняють й велике цабе.
А життя дуже швидко минає,
Бережи і цінуй ти себе!
Катерина Доліба-Рябой
189переглядів