#поезія
В усьому є межа і є своє безмежжя
Усьому є початок і кінець
Є співчуття, а також є байдужжя,
Коли всі почуття йдуть нанівець.
У кожного свій біль, свої утрати
Свої гріхи і щире каяття,
Свої спокути і свої розплати
Свій шлях у довжину життя.
У кожного між злетами - падіння
У кожного між радістю - біда
І темрява і сонячне прозріння
Своє навіщо - і своє шкода...
І в кожного своя надія,
Своя молитва тиха уночі
І ціль своя і заповітна мрія
Замки свої, свої також ключі.
У кожного в житті своя дорога
Свої рівнини, гори, спориші...
Своя поразка й своя перемога
І битва з власним его у душі.
У кожного своє...своє "все добре"...
Свої прощання, зустрічі, слова...
Свої палітри, де є біле й чорне
Свої посіви та свої жнива...
Аліна Войтенко
Кожна людина унікальна... поважайте кордони... слідкуйте за вчинками і словами... не засуджуйте... бо життя така штука - тицяє носом в багнюку в самий неочікуваний момент...
У кожного свої посіви та свої жнива...
В усьому є межа і є своє безмежжя
Усьому є початок і кінець
Є співчуття, а також є байдужжя,
Коли всі почуття йдуть нанівець.
У кожного свій біль, свої утрати
Свої гріхи і щире каяття,
Свої спокути і свої розплати
Свій шлях у довжину життя.
У кожного між злетами - падіння
У кожного між радістю - біда
І темрява і сонячне прозріння
Своє навіщо - і своє шкода...
І в кожного своя надія,
Своя молитва тиха уночі
І ціль своя і заповітна мрія
Замки свої, свої також ключі.
У кожного в житті своя дорога
Свої рівнини, гори, спориші...
Своя поразка й своя перемога
І битва з власним его у душі.
У кожного своє...своє "все добре"...
Свої прощання, зустрічі, слова...
Свої палітри, де є біле й чорне
Свої посіви та свої жнива...
Аліна Войтенко
Кожна людина унікальна... поважайте кордони... слідкуйте за вчинками і словами... не засуджуйте... бо життя така штука - тицяє носом в багнюку в самий неочікуваний момент...
У кожного свої посіви та свої жнива...
#поезія
В усьому є межа і є своє безмежжя
Усьому є початок і кінець
Є співчуття, а також є байдужжя,
Коли всі почуття йдуть нанівець.
У кожного свій біль, свої утрати
Свої гріхи і щире каяття,
Свої спокути і свої розплати
Свій шлях у довжину життя.
У кожного між злетами - падіння
У кожного між радістю - біда
І темрява і сонячне прозріння
Своє навіщо - і своє шкода...
І в кожного своя надія,
Своя молитва тиха уночі
І ціль своя і заповітна мрія
Замки свої, свої також ключі.
У кожного в житті своя дорога
Свої рівнини, гори, спориші...
Своя поразка й своя перемога
І битва з власним его у душі.
У кожного своє...своє "все добре"...
Свої прощання, зустрічі, слова...
Свої палітри, де є біле й чорне
Свої посіви та свої жнива...
Аліна Войтенко
Кожна людина унікальна... поважайте кордони... слідкуйте за вчинками і словами... не засуджуйте... бо життя така штука - тицяє носом в багнюку в самий неочікуваний момент...
У кожного свої посіви та свої жнива...


268переглядів