#поезія
І як тепер тебе забути?
Душа до краю добрела.
Такої дивної отрути 
я ще ніколи не пила
Такої чистої печалі,
Такої спраглої жаги,
Такого зойку у мовчанні,
Такого сяйва навкруги.
Такої зоряної тиші.
Такого безміру в добі!..
Це, може, навіть і не вірші, 
А квіти, кинуті тобі.

© Ліна Костенко
#поезія І як тепер тебе забути? Душа до краю добрела. Такої дивної отрути  я ще ніколи не пила Такої чистої печалі, Такої спраглої жаги, Такого зойку у мовчанні, Такого сяйва навкруги. Такої зоряної тиші. Такого безміру в добі!.. Це, може, навіть і не вірші,  А квіти, кинуті тобі. © Ліна Костенко
Like
2
231переглядів