#Постаті
ЙОГО ІМ'Я ДОВГО ЗАМОВЧУВАЛИ
11 лютого 1670 року в селі Жуки, що на Полтавщині, народився останній український козацько-старшинський літописець Самійло Величко, автор «Літопису Самійла Величка» - першого системного викладу історії української козацької держави.
Батько Самійла - козак Василь Величко належав до першої сотні Полтавського полку, мав велику власну бібліотеку, що й послужило першою наукою для Самійла.
Маючи такі грутновні знання, він вступає до Києво-Могилянської колегії. Тут він оволодів багатьма мовами, зокрема, латиною, німецькою, польською. Тож не випадково, що Іван Степанович Мазепа бере двадцятирічного Самійла собі в писарі-шифрувальники для особливих доручень. Отже, через руки Самійла Величка проходила чи не вся секретна військова кореспонденція.
Самійло Величко брав участь у походах, зокрема, через Правобережну Україну з військом на допомогу полякам. У ті часи в столиці гетьманства Батурині були акредитовані посли п'яти держав: шведський, московський, кримський, волоський та мунтенський (молдовський). У Генеральному війську і в канцелярії Самійло Величко виконував особливі доручення та залучався до посольств гетьмана Мазепи.
(Закінчення 12 лютого)
З відривного календаря "Український народний календар" за 11 грудня.
-----------
#Постаті
ЙОГО ІМ'Я ДОВГО ЗАМОВЧУВАЛИ
(Закінчення. Початок 11 лютого)
1708 року в Батурині Величка заарештували та ув'язнили як людину, наближену до Василя Кочубея.
Сім років тюрми. Після звільнення Самійло оселився в Диканьці, де вчителював та займався літературною діяльністю. Пізніше перебрався в Жуки і саме там він створив свій «Літопис». Тоді він уже був майже сліпим, тож диктував свої роботи найманим писарчукам. Помер літописець на 59-му році життя, похований у рідних Жуках, проте могила його, на жаль, не збереглася.
Власне, і саме ім'я літописця довго не було відоме широкому загалу і лише після здобуття незалежності в Україні почали належним чином ишановувати свого славного земляка В багатьох містах іменем Самійла Величка названо вулиці, а його праці цікавлять багатьох істориків.
З відривного календаря "Український народний календар" за 12 грудня.
-----------
ЙОГО ІМ'Я ДОВГО ЗАМОВЧУВАЛИ
11 лютого 1670 року в селі Жуки, що на Полтавщині, народився останній український козацько-старшинський літописець Самійло Величко, автор «Літопису Самійла Величка» - першого системного викладу історії української козацької держави.
Батько Самійла - козак Василь Величко належав до першої сотні Полтавського полку, мав велику власну бібліотеку, що й послужило першою наукою для Самійла.
Маючи такі грутновні знання, він вступає до Києво-Могилянської колегії. Тут він оволодів багатьма мовами, зокрема, латиною, німецькою, польською. Тож не випадково, що Іван Степанович Мазепа бере двадцятирічного Самійла собі в писарі-шифрувальники для особливих доручень. Отже, через руки Самійла Величка проходила чи не вся секретна військова кореспонденція.
Самійло Величко брав участь у походах, зокрема, через Правобережну Україну з військом на допомогу полякам. У ті часи в столиці гетьманства Батурині були акредитовані посли п'яти держав: шведський, московський, кримський, волоський та мунтенський (молдовський). У Генеральному війську і в канцелярії Самійло Величко виконував особливі доручення та залучався до посольств гетьмана Мазепи.
(Закінчення 12 лютого)
З відривного календаря "Український народний календар" за 11 грудня.
-----------
#Постаті
ЙОГО ІМ'Я ДОВГО ЗАМОВЧУВАЛИ
(Закінчення. Початок 11 лютого)
1708 року в Батурині Величка заарештували та ув'язнили як людину, наближену до Василя Кочубея.
Сім років тюрми. Після звільнення Самійло оселився в Диканьці, де вчителював та займався літературною діяльністю. Пізніше перебрався в Жуки і саме там він створив свій «Літопис». Тоді він уже був майже сліпим, тож диктував свої роботи найманим писарчукам. Помер літописець на 59-му році життя, похований у рідних Жуках, проте могила його, на жаль, не збереглася.
Власне, і саме ім'я літописця довго не було відоме широкому загалу і лише після здобуття незалежності в Україні почали належним чином ишановувати свого славного земляка В багатьох містах іменем Самійла Величка названо вулиці, а його праці цікавлять багатьох істориків.
З відривного календаря "Український народний календар" за 12 грудня.
-----------
#Постаті
ЙОГО ІМ'Я ДОВГО ЗАМОВЧУВАЛИ
11 лютого 1670 року в селі Жуки, що на Полтавщині, народився останній український козацько-старшинський літописець Самійло Величко, автор «Літопису Самійла Величка» - першого системного викладу історії української козацької держави.
Батько Самійла - козак Василь Величко належав до першої сотні Полтавського полку, мав велику власну бібліотеку, що й послужило першою наукою для Самійла.
Маючи такі грутновні знання, він вступає до Києво-Могилянської колегії. Тут він оволодів багатьма мовами, зокрема, латиною, німецькою, польською. Тож не випадково, що Іван Степанович Мазепа бере двадцятирічного Самійла собі в писарі-шифрувальники для особливих доручень. Отже, через руки Самійла Величка проходила чи не вся секретна військова кореспонденція.
Самійло Величко брав участь у походах, зокрема, через Правобережну Україну з військом на допомогу полякам. У ті часи в столиці гетьманства Батурині були акредитовані посли п'яти держав: шведський, московський, кримський, волоський та мунтенський (молдовський). У Генеральному війську і в канцелярії Самійло Величко виконував особливі доручення та залучався до посольств гетьмана Мазепи.
(Закінчення 12 лютого)
З відривного календаря "Український народний календар" за 11 грудня.
-----------
#Постаті
ЙОГО ІМ'Я ДОВГО ЗАМОВЧУВАЛИ
(Закінчення. Початок 11 лютого)
1708 року в Батурині Величка заарештували та ув'язнили як людину, наближену до Василя Кочубея.
Сім років тюрми. Після звільнення Самійло оселився в Диканьці, де вчителював та займався літературною діяльністю. Пізніше перебрався в Жуки і саме там він створив свій «Літопис». Тоді він уже був майже сліпим, тож диктував свої роботи найманим писарчукам. Помер літописець на 59-му році життя, похований у рідних Жуках, проте могила його, на жаль, не збереглася.
Власне, і саме ім'я літописця довго не було відоме широкому загалу і лише після здобуття незалежності в Україні почали належним чином ишановувати свого славного земляка В багатьох містах іменем Самійла Величка названо вулиці, а його праці цікавлять багатьох істориків.
З відривного календаря "Український народний календар" за 12 грудня.
-----------


378views
1
Shares