#поезія
Собі дозволю бути Жінкою. Впаду в долоні у твої. Сніжинкою. Холодною, гарячою, жаданою, З перчинкою, солодкою, коханою. Собі дозволю бути Жінкою. Росою на твоїх устах. Краплинкою. Захочу Всесвітом для тебе стану я. Від твого подиху візьму й розтану я. Собі дозволю бути Жінкою. Я стану скрипкою. Або сопілкою. І зазвучить в руках твоїх мелодія. Любов'ю світ своїм єством наповню я.
Ольга Дриль
Собі дозволю бути Жінкою. Впаду в долоні у твої. Сніжинкою. Холодною, гарячою, жаданою, З перчинкою, солодкою, коханою. Собі дозволю бути Жінкою. Росою на твоїх устах. Краплинкою. Захочу Всесвітом для тебе стану я. Від твого подиху візьму й розтану я. Собі дозволю бути Жінкою. Я стану скрипкою. Або сопілкою. І зазвучить в руках твоїх мелодія. Любов'ю світ своїм єством наповню я.
Ольга Дриль
#поезія
Собі дозволю бути Жінкою. Впаду в долоні у твої. Сніжинкою. Холодною, гарячою, жаданою, З перчинкою, солодкою, коханою. Собі дозволю бути Жінкою. Росою на твоїх устах. Краплинкою. Захочу Всесвітом для тебе стану я. Від твого подиху візьму й розтану я. Собі дозволю бути Жінкою. Я стану скрипкою. Або сопілкою. І зазвучить в руках твоїх мелодія. Любов'ю світ своїм єством наповню я.
Ольга Дриль

290переглядів