#поезія
Давно було - мели сніги
І тліли дрова в грубці.
І котик терсь біля ноги
В своїй пухнастій шубці.
І вітер в сіни задував
Крізь щілину, що збоку.
І сніг під Місяцем блищав
І падав в ніч глибоку.
Давно було, вже й не згадать -
Солома, січка, коні.
І в хаті тиша, благодать
І кварта на ослоні,
Відро з водою, два прачі,
Три миски, одне деко.
І блимало аж дві свічі,
Та видно недалеко.
Під грубкою сидить Юрко,
На полику - Ярина.
А поруч з нею кіт Мурко
І баба Харитина.
Киплять галушки в казані
І запах від цибулі.
Годинник прямо на стіні
І подушки на стулі.
Зимову пісню завива
Не вовк, а хуртовина.
Спасибі, Боже, що жива -
Шепоче Харитина.
Спасибі за Твої дари,
За хліб і за водицю.
І Бог заходить у двори
І ріже паляницю.
І крихти падають на стіл.
І я їх всі збираю.
І у кошарі стоїть віл
Той, що вернувсь із гаю.
І впали в пелену сніги,
Дві крихти із обруса.
Чекають люди і боги
На Рождество Ісуса.
Г. Потопляк.
Давно було - мели сніги
І тліли дрова в грубці.
І котик терсь біля ноги
В своїй пухнастій шубці.
І вітер в сіни задував
Крізь щілину, що збоку.
І сніг під Місяцем блищав
І падав в ніч глибоку.
Давно було, вже й не згадать -
Солома, січка, коні.
І в хаті тиша, благодать
І кварта на ослоні,
Відро з водою, два прачі,
Три миски, одне деко.
І блимало аж дві свічі,
Та видно недалеко.
Під грубкою сидить Юрко,
На полику - Ярина.
А поруч з нею кіт Мурко
І баба Харитина.
Киплять галушки в казані
І запах від цибулі.
Годинник прямо на стіні
І подушки на стулі.
Зимову пісню завива
Не вовк, а хуртовина.
Спасибі, Боже, що жива -
Шепоче Харитина.
Спасибі за Твої дари,
За хліб і за водицю.
І Бог заходить у двори
І ріже паляницю.
І крихти падають на стіл.
І я їх всі збираю.
І у кошарі стоїть віл
Той, що вернувсь із гаю.
І впали в пелену сніги,
Дві крихти із обруса.
Чекають люди і боги
На Рождество Ісуса.
Г. Потопляк.
#поезія
Давно було - мели сніги
І тліли дрова в грубці.
І котик терсь біля ноги
В своїй пухнастій шубці.
І вітер в сіни задував
Крізь щілину, що збоку.
І сніг під Місяцем блищав
І падав в ніч глибоку.
Давно було, вже й не згадать -
Солома, січка, коні.
І в хаті тиша, благодать
І кварта на ослоні,
Відро з водою, два прачі,
Три миски, одне деко.
І блимало аж дві свічі,
Та видно недалеко.
Під грубкою сидить Юрко,
На полику - Ярина.
А поруч з нею кіт Мурко
І баба Харитина.
Киплять галушки в казані
І запах від цибулі.
Годинник прямо на стіні
І подушки на стулі.
Зимову пісню завива
Не вовк, а хуртовина.
Спасибі, Боже, що жива -
Шепоче Харитина.
Спасибі за Твої дари,
За хліб і за водицю.
І Бог заходить у двори
І ріже паляницю.
І крихти падають на стіл.
І я їх всі збираю.
І у кошарі стоїть віл
Той, що вернувсь із гаю.
І впали в пелену сніги,
Дві крихти із обруса.
Чекають люди і боги
На Рождество Ісуса.
Г. Потопляк.


316переглядів