#поезія
Прекрасні, в зрілості, літа,
Коли в душі стаєш мудріша
І гріє серце доброта,
І на душі стає тепліше.
Бо ми цінуємо життя,
Яке неспинно так тікає,
Живе у спогадах душа,
Минулого не забуває.
Прекрасні, в зрілості, літа,
Коли не треба поспішати,
А вийти вранці у свій сад
Схід сонця ніжний зустрічати.
Прекрасні, в зрілості, літа,
Стільки прийшлося пережити,
І щастя, й радість і біда
Та треба далі, далі жити...
Галина Адамович.
Прекрасні, в зрілості, літа,
Коли в душі стаєш мудріша
І гріє серце доброта,
І на душі стає тепліше.
Бо ми цінуємо життя,
Яке неспинно так тікає,
Живе у спогадах душа,
Минулого не забуває.
Прекрасні, в зрілості, літа,
Коли не треба поспішати,
А вийти вранці у свій сад
Схід сонця ніжний зустрічати.
Прекрасні, в зрілості, літа,
Стільки прийшлося пережити,
І щастя, й радість і біда
Та треба далі, далі жити...
Галина Адамович.
#поезія
Прекрасні, в зрілості, літа,
Коли в душі стаєш мудріша
І гріє серце доброта,
І на душі стає тепліше.
Бо ми цінуємо життя,
Яке неспинно так тікає,
Живе у спогадах душа,
Минулого не забуває.
Прекрасні, в зрілості, літа,
Коли не треба поспішати,
А вийти вранці у свій сад
Схід сонця ніжний зустрічати.
Прекрасні, в зрілості, літа,
Стільки прийшлося пережити,
І щастя, й радість і біда
Та треба далі, далі жити...
Галина Адамович.


370переглядів