#поезія Душа болить... а як їй не боліти? Часи такі - усіх тепер болить... Такі часи. Комусь замало світу, А хтось комусь завбільшки з цілий світ. Найвищий план, коли все не по плану, Коли ніхто не знає, що в кінці... Цим світом правлять впевнені профани Й заледве виживають мудреці... Пліч-о-пліч йдуть невдахи й фаворити, Та часу в нас у кожного катма... Спіши для когось небо прихилити, Щоб вирватись з єдиного котла... Черпай життя по краплі, чи по ложці, Як випав шанс - хоча би ризикни! Бо краще бути серед переможців, Ніж все життя - на лаві запасних. Бо краще бути серед тих, хто вірив, Хто з часом не зійшов на манівці... Спочатку пропускають лицемірів, А вже позаду йдуть і мудреці. Дорога ця не кожному під силу, Тут б'ють із флангів і руйнують тил. Якщо ти не розправиш вчасно крила, То можеш залишитися й без крил. Душа болить... а як їй не боліти? Часи такі - усіх тепер болить... Буває, що життя не варте й миті, А, інколи, життя вартує мить... Ілона Верхівська-Ельтек