Українська
English
#поезія
Пробач мені, мій сину,
що десь не долюбила,
що мало обіймала
і крикнула не раз.
Тоді не притулила
і байдуже кивала,
коли твоє серденько
рвалося від образ.
Пробач мені, дитино...
Тепер я розумію,
коли ти став дорослим,
а мама - по плече.
А пам'ятаєш, сину,
як ти розбив коліно,
а я на нього дула,
бо так - то не пече?
Нам в юності здається,
що все так має бути,
проблеми і клопоти,
а невблаганний час...
Любіть дітей, цілуйте,
старайтесь їх "почути",
обійми їхні щирі -
то краще всіх прикрас !
Пробач мені, мій сину,
що десь не долюбила,
що мало обіймала
і крикнула не раз.
Тоді не притулила
і байдуже кивала,
коли твоє серденько
рвалося від образ.
Пробач мені, дитино...
Тепер я розумію,
коли ти став дорослим,
а мама - по плече.
А пам'ятаєш, сину,
як ти розбив коліно,
а я на нього дула,
бо так - то не пече?
Нам в юності здається,
що все так має бути,
проблеми і клопоти,
а невблаганний час...
Любіть дітей, цілуйте,
старайтесь їх "почути",
обійми їхні щирі -
то краще всіх прикрас !
#поезія
Пробач мені, мій сину,
що десь не долюбила,
що мало обіймала
і крикнула не раз.
Тоді не притулила
і байдуже кивала,
коли твоє серденько
рвалося від образ.
Пробач мені, дитино...
Тепер я розумію,
коли ти став дорослим,
а мама - по плече.
А пам'ятаєш, сину,
як ти розбив коліно,
а я на нього дула,
бо так - то не пече?
Нам в юності здається,
що все так має бути,
проблеми і клопоти,
а невблаганний час...
Любіть дітей, цілуйте,
старайтесь їх "почути",
обійми їхні щирі -
то краще всіх прикрас !
467переглядів
1
Поширень