ПРИТУЛОК ОСЕНІ

Крізь сиву млу лягає напрямок,
Де схили над рікою в бархаті,
Туди ходити я занадився,
Де в давнім лісі чути каркання,
Де листя я зібрав під арками,
Де осінь знов розгорне обрії
І де думки бувають добрими.

На схилах я на мить спиняюся,
Вдихаю запах листя прілого
І спогад крізь туман здригається,
Про те, що мало зовсім рідного,
Про те, що блиск буває рідкісно,
Коли крізь млу просвіт видніється
І далі йде життя на милицях.

Я тут колись від болю никався,
Та гальмував думками хворими,
Між сивих трав хотілось зникнути,
Де осінь знов розгорне обрії.
Тут набирався я хоробрості.
Це тільки долею назначено,
Бо ця земля вертає значення.

Мирослав Манюк
09.10.2026

#септет
ПРИТУЛОК ОСЕНІ Крізь сиву млу лягає напрямок, Де схили над рікою в бархаті, Туди ходити я занадився, Де в давнім лісі чути каркання, Де листя я зібрав під арками, Де осінь знов розгорне обрії І де думки бувають добрими. На схилах я на мить спиняюся, Вдихаю запах листя прілого І спогад крізь туман здригається, Про те, що мало зовсім рідного, Про те, що блиск буває рідкісно, Коли крізь млу просвіт видніється І далі йде життя на милицях. Я тут колись від болю никався, Та гальмував думками хворими, Між сивих трав хотілось зникнути, Де осінь знов розгорне обрії. Тут набирався я хоробрості. Це тільки долею назначено, Бо ця земля вертає значення. Мирослав Манюк 09.10.2026 #септет
10views