#поезія
Так люблю…
Під сиворунну мряку дощову
Розсмакувати твій солодкий голос!..
І відпустити смутку тятиву –
Нехай летить печаль за видноколо.

І в погляді втопитися, немов
Камінчик у прозорому джерельці!
Хай будуть ніжність, музика й любов,
Нехай весна проклюнеться у серці

І зацвіте духмяно, як айва́,
Розкриливши п'янке пелю́стя травню.
Прислухайся, як дихає трава
В небесну гладь, так лагідно і плавно...

І як вібрують разом в унісон
Серцеві ритми, і думки, і мрії,
Як цей легкий травневий напівсон,
Мов легіт, обціловує нам вії...

Й дарма, що цвітом трусить без жалю
За вікнами такий невчасний вихор,
Ти просто знай, що я тебе люблю –
Так солодко, так лагідно, так тихо.

©️Наталя Данилюк
#поезія Так люблю… Під сиворунну мряку дощову Розсмакувати твій солодкий голос!.. І відпустити смутку тятиву – Нехай летить печаль за видноколо. І в погляді втопитися, немов Камінчик у прозорому джерельці! Хай будуть ніжність, музика й любов, Нехай весна проклюнеться у серці І зацвіте духмяно, як айва́, Розкриливши п'янке пелю́стя травню. Прислухайся, як дихає трава В небесну гладь, так лагідно і плавно... І як вібрують разом в унісон Серцеві ритми, і думки, і мрії, Як цей легкий травневий напівсон, Мов легіт, обціловує нам вії... Й дарма, що цвітом трусить без жалю За вікнами такий невчасний вихор, Ти просто знай, що я тебе люблю – Так солодко, так лагідно, так тихо. ©️Наталя Данилюк
Love
Like
4
328переглядів