Українська
English
#поезія
Поки ти мовчиш, дерева тягнуться вгору.
Цілі країни поглинає вихор хурделиці.
У скелях теплих гір, як хурма, ростуть і вистигають скорпіони.
Поки ти мовчиш, змінюються політичні режими,
Повз твоє обличчя пролітають цілі епохи,
Відбуваються зимові й літні олімпіади та чемпіонати NBA.
Поки ти мовчиш, учені винаходять захист від радіації,
Композитори творять сонати, концерти й сюїти,
Штучний інтелект опрацьовує мільйони книжок.
Поки ти мовчиш, наші меблі стають антикваріатом,
Наші спільні бажання стають легендами давних народів,
Наше минуле виграє конкурс наймилішого ліро-епосу серед ненаписаних.
Народжуються та руйнуються галактики, планети стають чорними дірами.
І зрештою, я їх розумію: це трапилося, бо вони надто довго чекали,
Надто довго терпіли чиєсь мовчання.
03.12.2023
🖋️Міла Шевчук
Поки ти мовчиш, дерева тягнуться вгору.
Цілі країни поглинає вихор хурделиці.
У скелях теплих гір, як хурма, ростуть і вистигають скорпіони.
Поки ти мовчиш, змінюються політичні режими,
Повз твоє обличчя пролітають цілі епохи,
Відбуваються зимові й літні олімпіади та чемпіонати NBA.
Поки ти мовчиш, учені винаходять захист від радіації,
Композитори творять сонати, концерти й сюїти,
Штучний інтелект опрацьовує мільйони книжок.
Поки ти мовчиш, наші меблі стають антикваріатом,
Наші спільні бажання стають легендами давних народів,
Наше минуле виграє конкурс наймилішого ліро-епосу серед ненаписаних.
Народжуються та руйнуються галактики, планети стають чорними дірами.
І зрештою, я їх розумію: це трапилося, бо вони надто довго чекали,
Надто довго терпіли чиєсь мовчання.
03.12.2023
🖋️Міла Шевчук
#поезія
Поки ти мовчиш, дерева тягнуться вгору.
Цілі країни поглинає вихор хурделиці.
У скелях теплих гір, як хурма, ростуть і вистигають скорпіони.
Поки ти мовчиш, змінюються політичні режими,
Повз твоє обличчя пролітають цілі епохи,
Відбуваються зимові й літні олімпіади та чемпіонати NBA.
Поки ти мовчиш, учені винаходять захист від радіації,
Композитори творять сонати, концерти й сюїти,
Штучний інтелект опрацьовує мільйони книжок.
Поки ти мовчиш, наші меблі стають антикваріатом,
Наші спільні бажання стають легендами давних народів,
Наше минуле виграє конкурс наймилішого ліро-епосу серед ненаписаних.
Народжуються та руйнуються галактики, планети стають чорними дірами.
І зрештою, я їх розумію: це трапилося, бо вони надто довго чекали,
Надто довго терпіли чиєсь мовчання.
03.12.2023
🖋️Міла Шевчук
339views