Українська
English
#поезія
Я з душі вириваю тебе,
В безкінечному урвищі болю.
Білий місяць спустився з небес,
Відпочити присів на тополю.
Не торкаюсь твоєї руки –
Все минає, терзатись доволі!
А без місяця в небі зірки
Розплітають мереживо долі,
Розпускають проміння-нитки,
Укладають у гнізда лелечі…
Ніч оця іще дасться взнаки
Під безжальні душевні хуртечі.
Крик розлуки життям промайне
І за обрій покотиться лихо…
Білий місяць-філософ зітхне
І на небо повернеться тихо.
©️Наталія Бідненко
Я з душі вириваю тебе,
В безкінечному урвищі болю.
Білий місяць спустився з небес,
Відпочити присів на тополю.
Не торкаюсь твоєї руки –
Все минає, терзатись доволі!
А без місяця в небі зірки
Розплітають мереживо долі,
Розпускають проміння-нитки,
Укладають у гнізда лелечі…
Ніч оця іще дасться взнаки
Під безжальні душевні хуртечі.
Крик розлуки життям промайне
І за обрій покотиться лихо…
Білий місяць-філософ зітхне
І на небо повернеться тихо.
©️Наталія Бідненко
#поезія
Я з душі вириваю тебе,
В безкінечному урвищі болю.
Білий місяць спустився з небес,
Відпочити присів на тополю.
Не торкаюсь твоєї руки –
Все минає, терзатись доволі!
А без місяця в небі зірки
Розплітають мереживо долі,
Розпускають проміння-нитки,
Укладають у гнізда лелечі…
Ніч оця іще дасться взнаки
Під безжальні душевні хуртечі.
Крик розлуки життям промайне
І за обрій покотиться лихо…
Білий місяць-філософ зітхне
І на небо повернеться тихо.
©️Наталія Бідненко
324views