#поезія
Люблю тебе — мов шепіт вітру,
Мов спів пташини у гіллі.
Мов світ розлив свою палітру,
Що сяє ранками в імлі.
Люблю тебе — мов сонце небо,
Як море ніжить береги.
Як цвіт троянди просить стебла,
Щоби сховались від зими.
Люблю тебе — так безупинно,
Як річка мріє обійнять
Своїх струмків легкі краплини,
Щоб вічно з легкістю шумлять.
Люблю тебе — мов землю трави,
Де шепче щастя крізь роки.
Любов — це тиша, сонця барви,
І музика душі в рядки.
Helen Guk
Люблю тебе — мов шепіт вітру,
Мов спів пташини у гіллі.
Мов світ розлив свою палітру,
Що сяє ранками в імлі.
Люблю тебе — мов сонце небо,
Як море ніжить береги.
Як цвіт троянди просить стебла,
Щоби сховались від зими.
Люблю тебе — так безупинно,
Як річка мріє обійнять
Своїх струмків легкі краплини,
Щоб вічно з легкістю шумлять.
Люблю тебе — мов землю трави,
Де шепче щастя крізь роки.
Любов — це тиша, сонця барви,
І музика душі в рядки.
Helen Guk
#поезія
Люблю тебе — мов шепіт вітру,
Мов спів пташини у гіллі.
Мов світ розлив свою палітру,
Що сяє ранками в імлі.
Люблю тебе — мов сонце небо,
Як море ніжить береги.
Як цвіт троянди просить стебла,
Щоби сховались від зими.
Люблю тебе — так безупинно,
Як річка мріє обійнять
Своїх струмків легкі краплини,
Щоб вічно з легкістю шумлять.
Люблю тебе — мов землю трави,
Де шепче щастя крізь роки.
Любов — це тиша, сонця барви,
І музика душі в рядки.
Helen Guk


401views