#поезія
Сьогодні мама подзвонила,
Не знаю звідки був дзвінок,
Та мамин голос пізнав зразу
Й забуте вже , "привіт, синок''.

Розмова та була коротка,
Та мама бідкалась про все,
Як ми живем, як наші діти,
Чи стара яблуня цвіте.

Тримав я слухавку й не дихав.
Я слухав ,слухав і мовчав.
Давно не чув я мамин голос.
Ой, як за ним я заскучав.

І тільки -но хотів сказати:
"Та що ви, мамо, все про нас,
Скажіть, хоч що небудь про себе..."
Та слухавка затихла враз.......

Лише гудки у телефоні
Все далі й далі в пустоту....
Відкрив я очі....Ще не знаю
Це бУло в сні чи наяву.

У телефон скоріш заглянув,
А може й справді то вона....
На жаль....,у телефонній книзі
Номера мами вже нема.

Дзвоніть частіше до батьків,
Прості слова, вони не нові,
Дзвоніть частіше до батьків
Поки їх номер в телефоні.

©️ Віктор Ревенко
#поезія Сьогодні мама подзвонила, Не знаю звідки був дзвінок, Та мамин голос пізнав зразу Й забуте вже , "привіт, синок''. Розмова та була коротка, Та мама бідкалась про все, Як ми живем, як наші діти, Чи стара яблуня цвіте. Тримав я слухавку й не дихав. Я слухав ,слухав і мовчав. Давно не чув я мамин голос. Ой, як за ним я заскучав. І тільки -но хотів сказати: "Та що ви, мамо, все про нас, Скажіть, хоч що небудь про себе..." Та слухавка затихла враз....... Лише гудки у телефоні Все далі й далі в пустоту.... Відкрив я очі....Ще не знаю Це бУло в сні чи наяву. У телефон скоріш заглянув, А може й справді то вона.... На жаль....,у телефонній книзі Номера мами вже нема. Дзвоніть частіше до батьків, Прості слова, вони не нові, Дзвоніть частіше до батьків Поки їх номер в телефоні. ©️ Віктор Ревенко
Love
1
236переглядів