Українська
English
#поезія
Ти сьогодні - цей під'їзд, який не вцілів.
Ти сьогодні чад, що аж до кісток проник.
Ти сьогодні крик, завислий на язиці,
Який хтось із-під завалів перекричав.
Ти сьогодні лють, яку понесеш, як хрест,
Який боляче б'є по плечах і по хребту.
Ти сьогодні місто з сотнями перехресть,
Ти сьогодні тут, тому що воно - твоє.
Бо цей світ згорить до появи послів ООН,
Бо скажений вогонь і страшно, але
дивись:
Ось є я - і у нас немає кращих долонь,
Але є куртки, лопати, кілька пар рукавиць.
Ми сьогодні час, розбитий на "тут" і "вже",
Ми на цій траві болюче віконне скло,
Ми сьогодні кожна сторіс і кожен твіт.
Посвіти мені ще ліхтариком, ніби жезлом.
Ми сьогодні небо за плечима дітей,
Яке впало на їх батьків, але не на них,
Ми сьогодні день, трагічний суботній день,
Який в світу називається вихідним.
📝Оля Дубренюк
*Цей вірш був про трагедію в Дніпрі 14.01.2023, але сьогодні він буде про сьогодні 💔
Ти сьогодні - цей під'їзд, який не вцілів.
Ти сьогодні чад, що аж до кісток проник.
Ти сьогодні крик, завислий на язиці,
Який хтось із-під завалів перекричав.
Ти сьогодні лють, яку понесеш, як хрест,
Який боляче б'є по плечах і по хребту.
Ти сьогодні місто з сотнями перехресть,
Ти сьогодні тут, тому що воно - твоє.
Бо цей світ згорить до появи послів ООН,
Бо скажений вогонь і страшно, але
дивись:
Ось є я - і у нас немає кращих долонь,
Але є куртки, лопати, кілька пар рукавиць.
Ми сьогодні час, розбитий на "тут" і "вже",
Ми на цій траві болюче віконне скло,
Ми сьогодні кожна сторіс і кожен твіт.
Посвіти мені ще ліхтариком, ніби жезлом.
Ми сьогодні небо за плечима дітей,
Яке впало на їх батьків, але не на них,
Ми сьогодні день, трагічний суботній день,
Який в світу називається вихідним.
📝Оля Дубренюк
*Цей вірш був про трагедію в Дніпрі 14.01.2023, але сьогодні він буде про сьогодні 💔
#поезія
Ти сьогодні - цей під'їзд, який не вцілів.
Ти сьогодні чад, що аж до кісток проник.
Ти сьогодні крик, завислий на язиці,
Який хтось із-під завалів перекричав.
Ти сьогодні лють, яку понесеш, як хрест,
Який боляче б'є по плечах і по хребту.
Ти сьогодні місто з сотнями перехресть,
Ти сьогодні тут, тому що воно - твоє.
Бо цей світ згорить до появи послів ООН,
Бо скажений вогонь і страшно, але
дивись:
Ось є я - і у нас немає кращих долонь,
Але є куртки, лопати, кілька пар рукавиць.
Ми сьогодні час, розбитий на "тут" і "вже",
Ми на цій траві болюче віконне скло,
Ми сьогодні кожна сторіс і кожен твіт.
Посвіти мені ще ліхтариком, ніби жезлом.
Ми сьогодні небо за плечима дітей,
Яке впало на їх батьків, але не на них,
Ми сьогодні день, трагічний суботній день,
Який в світу називається вихідним.
📝Оля Дубренюк
*Цей вірш був про трагедію в Дніпрі 14.01.2023, але сьогодні він буде про сьогодні 💔
406views