СЯЙВО
Знову палає вгорі діамантова гребля,
Вечір шепоче зорі свої перші вітання.
Серце шукає відбиток рожевого неба,
Кроки самотні звучать у холоднім світанку.
Тінь розчинялась, ховаючи свій темний гребінь,
Світло народжувалось з невідомого танцю,
Мрія плила по прозорості ніби як лебідь,
Думи шукали дорогу до кращих інстанцій.
Сила приводить у дію вже прес металевий,
Тиск перетворює камінь на сяйво рожеве,
Доля веде крізь буремні відтінки поволі.
Я йду вперед, залишаючи страху уламки,
Світло шукаю загублене у тиші ранку
Й вірю: цей шлях відкриває дорогу до долі.
Мирослав Манюк
25.02.2026
#сонет
Знову палає вгорі діамантова гребля,
Вечір шепоче зорі свої перші вітання.
Серце шукає відбиток рожевого неба,
Кроки самотні звучать у холоднім світанку.
Тінь розчинялась, ховаючи свій темний гребінь,
Світло народжувалось з невідомого танцю,
Мрія плила по прозорості ніби як лебідь,
Думи шукали дорогу до кращих інстанцій.
Сила приводить у дію вже прес металевий,
Тиск перетворює камінь на сяйво рожеве,
Доля веде крізь буремні відтінки поволі.
Я йду вперед, залишаючи страху уламки,
Світло шукаю загублене у тиші ранку
Й вірю: цей шлях відкриває дорогу до долі.
Мирослав Манюк
25.02.2026
#сонет
СЯЙВО
Знову палає вгорі діамантова гребля,
Вечір шепоче зорі свої перші вітання.
Серце шукає відбиток рожевого неба,
Кроки самотні звучать у холоднім світанку.
Тінь розчинялась, ховаючи свій темний гребінь,
Світло народжувалось з невідомого танцю,
Мрія плила по прозорості ніби як лебідь,
Думи шукали дорогу до кращих інстанцій.
Сила приводить у дію вже прес металевий,
Тиск перетворює камінь на сяйво рожеве,
Доля веде крізь буремні відтінки поволі.
Я йду вперед, залишаючи страху уламки,
Світло шукаю загублене у тиші ранку
Й вірю: цей шлях відкриває дорогу до долі.
Мирослав Манюк
25.02.2026
#сонет
102views