ПОВЕРНЕННЯ
Темрява линула тихо за вітром,
Звичай холодний змітав діалоги.
Довго блукав я між тінями світу
Та відтоптав всі не свої пороги.
Стіни чужі не тримали завіту,
Спогади гасли у сивих дорогах,
Пам'ять з дитинства махала привітно,
Шлях мій губився в безмежних пороках.
Втома стискала розхитані плечі,
Серце шукало в пітьмі указівку,
Світло з'являлося у переломах.
Побут прийняв мене без заперечень,
Все відродилося з першого рівня,
Як віднайшов я дорогу додому.
Мирослав Манюк
18.02.2026
#сонет
Темрява линула тихо за вітром,
Звичай холодний змітав діалоги.
Довго блукав я між тінями світу
Та відтоптав всі не свої пороги.
Стіни чужі не тримали завіту,
Спогади гасли у сивих дорогах,
Пам'ять з дитинства махала привітно,
Шлях мій губився в безмежних пороках.
Втома стискала розхитані плечі,
Серце шукало в пітьмі указівку,
Світло з'являлося у переломах.
Побут прийняв мене без заперечень,
Все відродилося з першого рівня,
Як віднайшов я дорогу додому.
Мирослав Манюк
18.02.2026
#сонет
ПОВЕРНЕННЯ
Темрява линула тихо за вітром,
Звичай холодний змітав діалоги.
Довго блукав я між тінями світу
Та відтоптав всі не свої пороги.
Стіни чужі не тримали завіту,
Спогади гасли у сивих дорогах,
Пам'ять з дитинства махала привітно,
Шлях мій губився в безмежних пороках.
Втома стискала розхитані плечі,
Серце шукало в пітьмі указівку,
Світло з'являлося у переломах.
Побут прийняв мене без заперечень,
Все відродилося з першого рівня,
Як віднайшов я дорогу додому.
Мирослав Манюк
18.02.2026
#сонет
60views