ПОВЕРНЕННЯ

Темрява линула тихо за вітром,
Звичай холодний змітав діалоги.
Довго блукав я між тінями світу
Та відтоптав всі не свої пороги.

Стіни чужі не тримали завіту,
Спогади гасли у сивих дорогах,
Пам'ять з дитинства махала привітно,
Шлях мій губився в безмежних пороках.

Втома стискала розхитані плечі,
Серце шукало в пітьмі указівку,
Світло з'являлося у переломах.

Побут прийняв мене без заперечень,
Все відродилося з першого рівня,
Як віднайшов я дорогу додому.

Мирослав Манюк
18.02.2026
#сонет
ПОВЕРНЕННЯ Темрява линула тихо за вітром, Звичай холодний змітав діалоги. Довго блукав я між тінями світу Та відтоптав всі не свої пороги. Стіни чужі не тримали завіту, Спогади гасли у сивих дорогах, Пам'ять з дитинства махала привітно, Шлях мій губився в безмежних пороках. Втома стискала розхитані плечі, Серце шукало в пітьмі указівку, Світло з'являлося у переломах. Побут прийняв мене без заперечень, Все відродилося з першого рівня, Як віднайшов я дорогу додому. Мирослав Манюк 18.02.2026 #сонет
Like
1
53переглядів