#історія #факт
Паперове щастя: Вісімнадцять років очікування Оноре де Бальзака ✍️
У 1832 році один із найуспішніших письменників Франції отримав загадковий лист із Одеси за підписом «Іноземка». Так розпочалася одна з найдивовижніших і водночас найсумніших історій кохання в літературі. Авторкою листа була Евеліна Ганська, польська графиня та власниця величезного маєтку у Верхівні. 💌
Протягом вісімнадцяти років їхні стосунки існували майже виключно на папері. Бальзак, який занурив себе у каторжну працю, щоб розрахуватися з боргами, знайшов в Евеліні свого ідеального слухача. Він писав їй про все: про свої творчі плани, втому, безкінечні чашки кави та віру в те, що одного дня вони будуть разом. Ганська стала для нього не просто жінкою, а «Північною зіркою», яка вела його крізь хаос «Людської комедії».
Їхні рідкісні зустрічі в Європі лише підживлювали цю паперову пристрасть. Проте Евеліна, будучи заміжньою жінкою, а згодом — вдовою, що опікувалася спадщиною доньки, роками не наважувалася на шлюб із письменником, чия репутація була заплямована боргами та сумнівними зв’язками. 🏢
Лише у березні 1850 року, коли Бальзак був уже тяжко хворим і ледь міг ходити, вони обвінчалися в Бердичеві. Це був тріумф волі над обставинами, але він запізнився. Письменник нарешті привіз свою «Іноземку» до Парижа, у дім, який він з любов’ю готував для неї роками, але прожив у статусі чоловіка лише п’ять місяців. Оноре де Бальзак помер, тримаючи за руку жінку, яку кохав майже все життя, але з якою так і не встиг насолодитися простою земною реальністю. Його приватна історія довела: іноді очікування щастя буває набагато тривалішим і яскравішим за саме щастя. 🥀
Паперове щастя: Вісімнадцять років очікування Оноре де Бальзака ✍️
У 1832 році один із найуспішніших письменників Франції отримав загадковий лист із Одеси за підписом «Іноземка». Так розпочалася одна з найдивовижніших і водночас найсумніших історій кохання в літературі. Авторкою листа була Евеліна Ганська, польська графиня та власниця величезного маєтку у Верхівні. 💌
Протягом вісімнадцяти років їхні стосунки існували майже виключно на папері. Бальзак, який занурив себе у каторжну працю, щоб розрахуватися з боргами, знайшов в Евеліні свого ідеального слухача. Він писав їй про все: про свої творчі плани, втому, безкінечні чашки кави та віру в те, що одного дня вони будуть разом. Ганська стала для нього не просто жінкою, а «Північною зіркою», яка вела його крізь хаос «Людської комедії».
Їхні рідкісні зустрічі в Європі лише підживлювали цю паперову пристрасть. Проте Евеліна, будучи заміжньою жінкою, а згодом — вдовою, що опікувалася спадщиною доньки, роками не наважувалася на шлюб із письменником, чия репутація була заплямована боргами та сумнівними зв’язками. 🏢
Лише у березні 1850 року, коли Бальзак був уже тяжко хворим і ледь міг ходити, вони обвінчалися в Бердичеві. Це був тріумф волі над обставинами, але він запізнився. Письменник нарешті привіз свою «Іноземку» до Парижа, у дім, який він з любов’ю готував для неї роками, але прожив у статусі чоловіка лише п’ять місяців. Оноре де Бальзак помер, тримаючи за руку жінку, яку кохав майже все життя, але з якою так і не встиг насолодитися простою земною реальністю. Його приватна історія довела: іноді очікування щастя буває набагато тривалішим і яскравішим за саме щастя. 🥀
#історія #факт
Паперове щастя: Вісімнадцять років очікування Оноре де Бальзака ✍️
У 1832 році один із найуспішніших письменників Франції отримав загадковий лист із Одеси за підписом «Іноземка». Так розпочалася одна з найдивовижніших і водночас найсумніших історій кохання в літературі. Авторкою листа була Евеліна Ганська, польська графиня та власниця величезного маєтку у Верхівні. 💌
Протягом вісімнадцяти років їхні стосунки існували майже виключно на папері. Бальзак, який занурив себе у каторжну працю, щоб розрахуватися з боргами, знайшов в Евеліні свого ідеального слухача. Він писав їй про все: про свої творчі плани, втому, безкінечні чашки кави та віру в те, що одного дня вони будуть разом. Ганська стала для нього не просто жінкою, а «Північною зіркою», яка вела його крізь хаос «Людської комедії».
Їхні рідкісні зустрічі в Європі лише підживлювали цю паперову пристрасть. Проте Евеліна, будучи заміжньою жінкою, а згодом — вдовою, що опікувалася спадщиною доньки, роками не наважувалася на шлюб із письменником, чия репутація була заплямована боргами та сумнівними зв’язками. 🏢
Лише у березні 1850 року, коли Бальзак був уже тяжко хворим і ледь міг ходити, вони обвінчалися в Бердичеві. Це був тріумф волі над обставинами, але він запізнився. Письменник нарешті привіз свою «Іноземку» до Парижа, у дім, який він з любов’ю готував для неї роками, але прожив у статусі чоловіка лише п’ять місяців. Оноре де Бальзак помер, тримаючи за руку жінку, яку кохав майже все життя, але з якою так і не встиг насолодитися простою земною реальністю. Його приватна історія довела: іноді очікування щастя буває набагато тривалішим і яскравішим за саме щастя. 🥀
29views