#поезія
А У КОХАННЯ ТВОЇ ОЧІ.
А у кохання твої очі.
Мов дві перлиночки горять.
У них я потонути хочу
Під літній дивний зорепад.
У них ромашок біле поле,
Васильки з м'ятою злились.
- Я дякую мінлива доле,
Що ми зустрілися колись.
А у кохання твої очі,
В яких якось я заблукав.
Я вибратись із них не хочу.
Там соловейко заспівав.
У хвилі жаги я пірнаю,
У вогнище мене несе,
Чи день, чи ніч? Я вже не знаю...
Та серденько моє трясе.
А у кохання твої очі.
Троянди квіткою цвітуть.
Я залишиться у них хочу.
Дощі там щастячка ідуть.
Туман там стеле пеленою,
Краплинки радості блищать.
- Я хочу буть завжди з тобою...
У вічка милі заглядать.
Юрій Супрун.
А У КОХАННЯ ТВОЇ ОЧІ.
А у кохання твої очі.
Мов дві перлиночки горять.
У них я потонути хочу
Під літній дивний зорепад.
У них ромашок біле поле,
Васильки з м'ятою злились.
- Я дякую мінлива доле,
Що ми зустрілися колись.
А у кохання твої очі,
В яких якось я заблукав.
Я вибратись із них не хочу.
Там соловейко заспівав.
У хвилі жаги я пірнаю,
У вогнище мене несе,
Чи день, чи ніч? Я вже не знаю...
Та серденько моє трясе.
А у кохання твої очі.
Троянди квіткою цвітуть.
Я залишиться у них хочу.
Дощі там щастячка ідуть.
Туман там стеле пеленою,
Краплинки радості блищать.
- Я хочу буть завжди з тобою...
У вічка милі заглядать.
Юрій Супрун.
#поезія
А У КОХАННЯ ТВОЇ ОЧІ.
А у кохання твої очі.
Мов дві перлиночки горять.
У них я потонути хочу
Під літній дивний зорепад.
У них ромашок біле поле,
Васильки з м'ятою злились.
- Я дякую мінлива доле,
Що ми зустрілися колись.
А у кохання твої очі,
В яких якось я заблукав.
Я вибратись із них не хочу.
Там соловейко заспівав.
У хвилі жаги я пірнаю,
У вогнище мене несе,
Чи день, чи ніч? Я вже не знаю...
Та серденько моє трясе.
А у кохання твої очі.
Троянди квіткою цвітуть.
Я залишиться у них хочу.
Дощі там щастячка ідуть.
Туман там стеле пеленою,
Краплинки радості блищать.
- Я хочу буть завжди з тобою...
У вічка милі заглядать.
Юрій Супрун.
32переглядів