#історія #постаті Микола Бажан: Поет-енциклопедист між молотом та ковадлом 📚🏛️ 1 лютого 1904 року народився Микола Бажан — постать настільки ж масштабна, наскільки й суперечлива. Інтелектуал найвищого ґатунку, він зумів вижити в роки сталінського терору, не втративши при цьому поетичного генія, хоча ціною цього виживання часто ставали компроміси з владою. Від футуризму до академізму Молодий Бажан починав як зухвалий футурист, учень Михайля Семенка. Його ранні поезії — це вибух образів, металевий ритм міста та філософська складність. Проте з початком 30-х років, коли навколо почали зникати друзі та колеги, Бажан був змушений «одягнути» маску радянського академіка. 🎭🛡️ Чому його внесок неоціненний? Майстер перекладу: Бажан подарував українському читачеві «Витязя в тигровій шкурі» Шота Руставелі, твори Данте, Гете, Міцкевича та Рільке. Його переклади — це не просто копії, це повноцінне життя світових шедеврів в українському мовному просторі. 🌍📖 Рятівник культури: Очолюючи редакцію Української Радянської Енциклопедії, він зробив усе можливе, щоб зберегти хоча б частину правдивої інформації про українських діячів, яких система намагалася викреслити з пам'яті. Філософська лірика: Навіть у найскладніші часи він писав цикли («Будівлі», «Гетто в Умані»), які вражали глибиною думки та багатством мови, що виходила далеко за межі соцреалізму. Казус Нобелівської премії У 1970 році видатний славіст Омелян Пріцак висунув Бажана на здобуття Нобелівської премії з літератури. Бажан, розуміючи, що в москві цього не пробачать, надіслав ввічливу відмову, посилаючись на свій поважний вік і стан здоров'я. Це був жест не слабкості, а тверезого розрахунку — він знав ціну радянського «визнання». 🎖️🚫 Микола Бажан залишився в історії як людина, що збудувала інтелектуальний міст між українською культурою та світовим контекстом, попри всі барикади та цензуру.