#поезія
Виходжу в ніч. Іду назустріч долі.
Дорога спить, і тиша навкруги.
Ідуть мої супутники – тополі.
Лежать мої сучасники – сніги.
А темрява! Іду, не спотикаюсь.
А люди, люди! Десь вони та є.
І все-таки, до чого я торкаюсь,
воно ж таки хоч трохи відтає.
Ліна Костенко
Виходжу в ніч. Іду назустріч долі.
Дорога спить, і тиша навкруги.
Ідуть мої супутники – тополі.
Лежать мої сучасники – сніги.
А темрява! Іду, не спотикаюсь.
А люди, люди! Десь вони та є.
І все-таки, до чого я торкаюсь,
воно ж таки хоч трохи відтає.
Ліна Костенко
#поезія
Виходжу в ніч. Іду назустріч долі.
Дорога спить, і тиша навкруги.
Ідуть мої супутники – тополі.
Лежать мої сучасники – сніги.
А темрява! Іду, не спотикаюсь.
А люди, люди! Десь вони та є.
І все-таки, до чого я торкаюсь,
воно ж таки хоч трохи відтає.
Ліна Костенко
45переглядів