#поезія
А я щодня пишу тобі листи...
Усе моє життя, як на долоні -
То суховій, то розіллється повінь,
То листя жовкне, то цвітуть сади,
То над полями лине чистий спів,
То знову запанує всюди тиша,
І тільки вітер вітами колише,
І в дії час розведених мостів.
Світ покриває ніч своїм крилом,
Та ніч не вічна, і світанок ніжний
Спускається із гір до їх підніжжя,
Послаблена струна міцніє знов.
І знову я пишу тобі листи...
Летять вони, мов сповідь, небокраєм,
Хоча хто ти уявлення не маю,
І як, і де мені тебе знайти...
©️Людмила Дронова
А я щодня пишу тобі листи...
Усе моє життя, як на долоні -
То суховій, то розіллється повінь,
То листя жовкне, то цвітуть сади,
То над полями лине чистий спів,
То знову запанує всюди тиша,
І тільки вітер вітами колише,
І в дії час розведених мостів.
Світ покриває ніч своїм крилом,
Та ніч не вічна, і світанок ніжний
Спускається із гір до їх підніжжя,
Послаблена струна міцніє знов.
І знову я пишу тобі листи...
Летять вони, мов сповідь, небокраєм,
Хоча хто ти уявлення не маю,
І як, і де мені тебе знайти...
©️Людмила Дронова
#поезія
А я щодня пишу тобі листи...
Усе моє життя, як на долоні -
То суховій, то розіллється повінь,
То листя жовкне, то цвітуть сади,
То над полями лине чистий спів,
То знову запанує всюди тиша,
І тільки вітер вітами колише,
І в дії час розведених мостів.
Світ покриває ніч своїм крилом,
Та ніч не вічна, і світанок ніжний
Спускається із гір до їх підніжжя,
Послаблена струна міцніє знов.
І знову я пишу тобі листи...
Летять вони, мов сповідь, небокраєм,
Хоча хто ти уявлення не маю,
І як, і де мені тебе знайти...
©️Людмила Дронова


297переглядів