#поезія
Коли самотньо, холодно, чи важко...
Коли душа втомилась від вистав -
Ти тільки не здавайся, моя пташко,
Бо час ще для відлиги не настав.

Коли ж сніги розтануть на морозі
І під ногами зникне всяка твердь,
Ти тільки не спиняйся по дорозі,
Бо нас чекає справжня круговерть...

Бо нас чекає ще найважча повінь,
Майструй свій човен, весла поскладай.
А, де замерзло - не шукай любові,
Нічого більше, рідна, не шукай.

Ще все попереду. Навчись сама літати.
Не маєш права зникнути й на мить.
Нехай усі змінились адресати,
Нехай нестерпно ниє і болить,

Коли самотньо, холодно і важко -
Пора нам вирушати в довгий сплав...
Ти тільки не здавайся, моя пташко!
Бо час тобі здаватись не настав.

Ілона Верхівська-Ельтек
#поезія Коли самотньо, холодно, чи важко... Коли душа втомилась від вистав - Ти тільки не здавайся, моя пташко, Бо час ще для відлиги не настав. Коли ж сніги розтануть на морозі І під ногами зникне всяка твердь, Ти тільки не спиняйся по дорозі, Бо нас чекає справжня круговерть... Бо нас чекає ще найважча повінь, Майструй свій човен, весла поскладай. А, де замерзло - не шукай любові, Нічого більше, рідна, не шукай. Ще все попереду. Навчись сама літати. Не маєш права зникнути й на мить. Нехай усі змінились адресати, Нехай нестерпно ниє і болить, Коли самотньо, холодно і важко - Пора нам вирушати в довгий сплав... Ти тільки не здавайся, моя пташко! Бо час тобі здаватись не настав. Ілона Верхівська-Ельтек
Like
1
45views