#поезія
Давай підем крізь зи́му цю,
туди, де Бог лікує ду́ші.
Переминаючи сльоту
і заметілі ці колючі.
Давай яко́сь переживем
оці сніги, що студять пальці.
Скажи мені: "Je t'aime, je t'aime,"
і закрути у білім вальсі...
Най ці сніжинки льодяні
на мить розбудять наші ве́сни.
І стане тепло так мені,
як птаха од зими воскрену...

Давай підем крізь зи́му цю,
туди, де літо з солов'ями.
Де пахне медом з чебрецю
і коні льо́тають степами...
А нині сніг. А нині сніг.
І я, мов Герда з тої казки,
на роздоріжжі трьох доріг
шукаю в споминах підказки.
Давай втечемо од зими,
наперекір усім завіям.
Нема моєї в тім вини,
що дотепер живу у мріях...

Давай піде крізь зи́му цю...

Людмила Галінська
#поезія Давай підем крізь зи́му цю, туди, де Бог лікує ду́ші. Переминаючи сльоту і заметілі ці колючі. Давай яко́сь переживем оці сніги, що студять пальці. Скажи мені: "Je t'aime, je t'aime," і закрути у білім вальсі... Най ці сніжинки льодяні на мить розбудять наші ве́сни. І стане тепло так мені, як птаха од зими воскрену... Давай підем крізь зи́му цю, туди, де літо з солов'ями. Де пахне медом з чебрецю і коні льо́тають степами... А нині сніг. А нині сніг. І я, мов Герда з тої казки, на роздоріжжі трьох доріг шукаю в споминах підказки. Давай втечемо од зими, наперекір усім завіям. Нема моєї в тім вини, що дотепер живу у мріях... Давай піде крізь зи́му цю... Людмила Галінська
Like
1
56переглядів