#поезія
Життя — це книга, де щодня рядок
Ми пишемо самі, без вороття.
Буває важким кожен третій крок,
Та в цьому й криється краса буття.
Минуле — попіл, що згорів давно,
Майбутнє — тільки марево в далині.
Нам жити тут і зараз дано,
У кожному прожиттєвому дні.
Не в золоті шукаймо сенс земний,
А у теплі долонь і щирих словах.
Бо світ цей дивний, часом і складний,
Тримається на світлих молитвах.
Хай час летить, немов прудка ріка,
Не бійся помилок чи крутих гір.
Допоки б’ється серце і веде рука,
Ти сам малюєш власний світозір.
Євгенія Бик
Життя — це книга, де щодня рядок
Ми пишемо самі, без вороття.
Буває важким кожен третій крок,
Та в цьому й криється краса буття.
Минуле — попіл, що згорів давно,
Майбутнє — тільки марево в далині.
Нам жити тут і зараз дано,
У кожному прожиттєвому дні.
Не в золоті шукаймо сенс земний,
А у теплі долонь і щирих словах.
Бо світ цей дивний, часом і складний,
Тримається на світлих молитвах.
Хай час летить, немов прудка ріка,
Не бійся помилок чи крутих гір.
Допоки б’ється серце і веде рука,
Ти сам малюєш власний світозір.
Євгенія Бик
#поезія
Життя — це книга, де щодня рядок
Ми пишемо самі, без вороття.
Буває важким кожен третій крок,
Та в цьому й криється краса буття.
Минуле — попіл, що згорів давно,
Майбутнє — тільки марево в далині.
Нам жити тут і зараз дано,
У кожному прожиттєвому дні.
Не в золоті шукаймо сенс земний,
А у теплі долонь і щирих словах.
Бо світ цей дивний, часом і складний,
Тримається на світлих молитвах.
Хай час летить, немов прудка ріка,
Не бійся помилок чи крутих гір.
Допоки б’ється серце і веде рука,
Ти сам малюєш власний світозір.
Євгенія Бик
70переглядів