#поезія
Там, де ти
/ З чоловічих уст /
У тиші ночі зовсім не до сну,
Уявою малюєш візерунки.
Мені б хоч на хвилину в сни прийти,
Лишити ніжні дотики й цілунки.
Лишити... і лишитись, там де ти...
Де ніжність може серце розтопити...
І я спішу, біжу у твої сни,
Де щось прекрасне можна повторити.
Де ти і я, де наші ніч і день,
Де дощ і сніг, а ми щасливі разом.
Де тиша грає музику тіней,
І ми - загублені між простором і часом...
Тетяна Андреєва
Там, де ти
/ З чоловічих уст /
У тиші ночі зовсім не до сну,
Уявою малюєш візерунки.
Мені б хоч на хвилину в сни прийти,
Лишити ніжні дотики й цілунки.
Лишити... і лишитись, там де ти...
Де ніжність може серце розтопити...
І я спішу, біжу у твої сни,
Де щось прекрасне можна повторити.
Де ти і я, де наші ніч і день,
Де дощ і сніг, а ми щасливі разом.
Де тиша грає музику тіней,
І ми - загублені між простором і часом...
Тетяна Андреєва
#поезія
Там, де ти
/ З чоловічих уст /
У тиші ночі зовсім не до сну,
Уявою малюєш візерунки.
Мені б хоч на хвилину в сни прийти,
Лишити ніжні дотики й цілунки.
Лишити... і лишитись, там де ти...
Де ніжність може серце розтопити...
І я спішу, біжу у твої сни,
Де щось прекрасне можна повторити.
Де ти і я, де наші ніч і день,
Де дощ і сніг, а ми щасливі разом.
Де тиша грає музику тіней,
І ми - загублені між простором і часом...
Тетяна Андреєва
109views