#історія #постаті Федеріко Фелліні: архітектор сновидінь та магістр італійського хаосу 🎬🇮Т 20 січня 1920 року в курортному містечку Ріміні народився Федеріко Фелліні — людина, яка перетворила кінематограф на карнавал, сповідь і сеанс психоаналізу водночас. Він не просто знімав фільми, він створював світи, де реальність так тісно перепліталася з фантазіями, що межа між ними зникала швидше, ніж вино в келихах його героїв. 🍷🎭 Почавши як карикатурист і сценарист неореалізму, Фелліні швидко зрозумів, що сіра буденність занадто тісна для його уяви. Його «Солодке життя» (La Dolce Vita) стало не лише маніфестом епохи, а й подарувало світові термін «папараці» та зробило фонтан Треві найбільш омріяним місцем для нічних купань. Фелліні майстерно висміював порожнечу еліти, водночас захоплюючись її блиском. ⛲📸 Проте справжній тріумф генія стався у стрічці «Вісім з половиною», де він зняв фільм про... неможливість зняти фільм. Це був безпрецедентний акт творчої відвертості, який приніс йому черговий «Оскар» і статус божества від кіно. Його муза і дружина Джульєтта Мазіна та харизматичний Марчелло Мастроянні стали обличчями його іронічного, сумного і неймовірно життєствердного всесвіту. 🏆🤡 Фелліні терпіти не міг логічних пояснень своїм роботам. Він казав: «Я вигадав себе повністю». Його фільми — це «Амаркорд», сповнений спогадів про дитинство, це гротескні персонажі та вічна музика Ніно Рота. Поки радянське кіно душили цензурою та соцреалізмом, Фелліні доводив, що свобода митця — це право бути незрозумілим, дивним і безмежно щирим у своєму божевіллі. 🎠🎨