#історія #факт
Нічні видіння Ніколи Тесли: перли як особисте пекло генія ⚡️
Світ звик бачити в ньому «людину, яка винайшла XX століття» — високого, аскетичного чоловіка в ідеально відпрасованому костюмі, що тримає у руках сяючі скляні трубки. Проте за лаштунками лабораторій на П'ятій авеню ховався зовсім інший Нікола Тесла: заручник власних почуттів та ритуалів, що межували з містичним божевіллям. Серед багатьох дивацтв генія одне виглядало особливо ірраціональним — його непереборна огида до жіночих перлів.

Для Тесли перли не були прикрасою. Вони були фізичним подразником, що викликав у нього майже болісний дискомфорт. Якщо на вечерю запрошували жінку в перловому намисті, він відмовлявся сідати за стіл. Відомий випадок, коли його секретарка прийшла на роботу в перлах — він негайно відправив її додому переодягатися, ледь стримуючи нудоту. Кажуть, що навіть поверхня цих каменів здавалася йому «зловісно гладкою», а їхній вигляд провокував спалахи світла перед очима — галюцинації, від яких він страждав з дитинства. 🦢

Ця фобія була лише частиною складного внутрішнього кодексу. Тесла був одержимий числом три: він тричі обходив будівлю, перш ніж увійти до неї, і вимагав рівно вісімнадцять серветок (число, що ділиться на три), щоб протерти столові прибори до дзеркального блиску. Будь-які круглі предмети викликали у нього тривогу, а доторк до людського волосся — легке тремтіння. 🕰️

Він жив у світі, де фізичні об’єкти мали занадто сильний вплив на його надчутливу нервову систему. Можливо, саме ця здатність відчувати мікроскопічні вібрації матерії дозволила йому «приборкати» перемінний струм, але вона ж зробила його життя вічним двобоєм із побутовими дрібницями. Геній, що мріяв дати світу безкоштовну енергію, залишався беззахисним перед блиском маленької перлини на жіночій шиї, вбачаючи у її досконалій формі щось глибоко вороже своїй натурі. 🕯️
#історія #факт Нічні видіння Ніколи Тесли: перли як особисте пекло генія ⚡️ Світ звик бачити в ньому «людину, яка винайшла XX століття» — високого, аскетичного чоловіка в ідеально відпрасованому костюмі, що тримає у руках сяючі скляні трубки. Проте за лаштунками лабораторій на П'ятій авеню ховався зовсім інший Нікола Тесла: заручник власних почуттів та ритуалів, що межували з містичним божевіллям. Серед багатьох дивацтв генія одне виглядало особливо ірраціональним — його непереборна огида до жіночих перлів. Для Тесли перли не були прикрасою. Вони були фізичним подразником, що викликав у нього майже болісний дискомфорт. Якщо на вечерю запрошували жінку в перловому намисті, він відмовлявся сідати за стіл. Відомий випадок, коли його секретарка прийшла на роботу в перлах — він негайно відправив її додому переодягатися, ледь стримуючи нудоту. Кажуть, що навіть поверхня цих каменів здавалася йому «зловісно гладкою», а їхній вигляд провокував спалахи світла перед очима — галюцинації, від яких він страждав з дитинства. 🦢 Ця фобія була лише частиною складного внутрішнього кодексу. Тесла був одержимий числом три: він тричі обходив будівлю, перш ніж увійти до неї, і вимагав рівно вісімнадцять серветок (число, що ділиться на три), щоб протерти столові прибори до дзеркального блиску. Будь-які круглі предмети викликали у нього тривогу, а доторк до людського волосся — легке тремтіння. 🕰️ Він жив у світі, де фізичні об’єкти мали занадто сильний вплив на його надчутливу нервову систему. Можливо, саме ця здатність відчувати мікроскопічні вібрації матерії дозволила йому «приборкати» перемінний струм, але вона ж зробила його життя вічним двобоєм із побутовими дрібницями. Геній, що мріяв дати світу безкоштовну енергію, залишався беззахисним перед блиском маленької перлини на жіночій шиї, вбачаючи у її досконалій формі щось глибоко вороже своїй натурі. 🕯️
Like
1
115views