#поезія
Ми не рідні
Ми не рідні, і не чужі -
Пролітають між нами весни.
Безліч слів і голосові,
І думки лиш одні - де ти?
Кожен день із бажань одне -
Сміх почути і твій голос.
І ця звичка моя не мине,
Я живу так із цим довго.
Кожна ніч із думок - як ти?
Кого грієш, в обіймах тримаєш?
І рядки укладаю в листи -
Їх ніколи ти не прочитаєш.
Про них просто не взнаєш, ні,
Бо навіщо тобі їх знати?
Ми не рідні, і не чужі...
Непоєднані часом планети...
Тетяна Андреєва
Ми не рідні
Ми не рідні, і не чужі -
Пролітають між нами весни.
Безліч слів і голосові,
І думки лиш одні - де ти?
Кожен день із бажань одне -
Сміх почути і твій голос.
І ця звичка моя не мине,
Я живу так із цим довго.
Кожна ніч із думок - як ти?
Кого грієш, в обіймах тримаєш?
І рядки укладаю в листи -
Їх ніколи ти не прочитаєш.
Про них просто не взнаєш, ні,
Бо навіщо тобі їх знати?
Ми не рідні, і не чужі...
Непоєднані часом планети...
Тетяна Андреєва
#поезія
Ми не рідні
Ми не рідні, і не чужі -
Пролітають між нами весни.
Безліч слів і голосові,
І думки лиш одні - де ти?
Кожен день із бажань одне -
Сміх почути і твій голос.
І ця звичка моя не мине,
Я живу так із цим довго.
Кожна ніч із думок - як ти?
Кого грієш, в обіймах тримаєш?
І рядки укладаю в листи -
Їх ніколи ти не прочитаєш.
Про них просто не взнаєш, ні,
Бо навіщо тобі їх знати?
Ми не рідні, і не чужі...
Непоєднані часом планети...
Тетяна Андреєва
76переглядів