#історія #постаті
Жан-Батист Мольєр: Театральний хуліган, що змусив королів реготати над собою 🎭👑
Якби в XVII столітті існував стендап, його королем був би Жан-Батист Мольєр. Народився він 15 січня 1622 року в родині королівського шпалерника, і батько щиро сподівався, що син теж буде прибивати оксамит до меблів. Але юний Жан-Батист обрав інший шлях — він вирішив «прибивати» людські пороки до ганебного стовпа своєю нещадною сатирою. 🔨😏
Мольєр не просто писав п'єси — він створив нову ДНК комедії. До нього театр був або занадто грубим, або занадто пафосним. Мольєр же приніс на сцену живих людей: жадібних багатіїв, лицемірних святош, хвалькуватих дворян та спритних слуг.
Чому його ім'я досі гримить над підмостками всього світу?
Тролінг вищого рівня: Його «Тартюф» став таким потужним ударом по релігійному лицемірству, що п'єсу забороняли кілька разів. Але Мольєр мав козиря в рукаві — прихильність самого «Короля-Сонця» Людовика XIV, який обожнював, коли його придворних висміюють (поки не чіпали самого короля, звісно). ⛪🚫
Смерть на посту: Доля Мольєра — це найдраматичніша комедія в історії. Під час вистави «Уявний хворий», де він грав головну роль, актору стало зле. Він дограв до кінця, щоб не зривати шоу, і помер через кілька годин після фінальних аплодисментів. Смерть іронічно наздогнала того, хто все життя сміявся над лікарями та хворобами. 🩺💔
Мова Мольєра: Французи досі називають свою мову «мовою Мольєра» (як ми називаємо свою «мовою Шевченка»). Він зробив народну говірку літературною, додавши їй вишуканості, але не втративши гостроти.
Його «Міщанин-шляхтич», «Дон Жуан» та «Скупий» — це дзеркала, в які людство дивиться вже чотири століття і... впізнає себе. Бо часи змінюються, перуки виходять з моди, а людська дурість, жадібність і пиха — вічні теми для гарного жарту. 🎭✨
Мольєр навчив нас, що сміх — це не просто розвага, а найкоротший шлях до правди. Якщо ти можеш над чимось посміятися, ти вже наполовину це переміг.
Жан-Батист Мольєр: Театральний хуліган, що змусив королів реготати над собою 🎭👑
Якби в XVII столітті існував стендап, його королем був би Жан-Батист Мольєр. Народився він 15 січня 1622 року в родині королівського шпалерника, і батько щиро сподівався, що син теж буде прибивати оксамит до меблів. Але юний Жан-Батист обрав інший шлях — він вирішив «прибивати» людські пороки до ганебного стовпа своєю нещадною сатирою. 🔨😏
Мольєр не просто писав п'єси — він створив нову ДНК комедії. До нього театр був або занадто грубим, або занадто пафосним. Мольєр же приніс на сцену живих людей: жадібних багатіїв, лицемірних святош, хвалькуватих дворян та спритних слуг.
Чому його ім'я досі гримить над підмостками всього світу?
Тролінг вищого рівня: Його «Тартюф» став таким потужним ударом по релігійному лицемірству, що п'єсу забороняли кілька разів. Але Мольєр мав козиря в рукаві — прихильність самого «Короля-Сонця» Людовика XIV, який обожнював, коли його придворних висміюють (поки не чіпали самого короля, звісно). ⛪🚫
Смерть на посту: Доля Мольєра — це найдраматичніша комедія в історії. Під час вистави «Уявний хворий», де він грав головну роль, актору стало зле. Він дограв до кінця, щоб не зривати шоу, і помер через кілька годин після фінальних аплодисментів. Смерть іронічно наздогнала того, хто все життя сміявся над лікарями та хворобами. 🩺💔
Мова Мольєра: Французи досі називають свою мову «мовою Мольєра» (як ми називаємо свою «мовою Шевченка»). Він зробив народну говірку літературною, додавши їй вишуканості, але не втративши гостроти.
Його «Міщанин-шляхтич», «Дон Жуан» та «Скупий» — це дзеркала, в які людство дивиться вже чотири століття і... впізнає себе. Бо часи змінюються, перуки виходять з моди, а людська дурість, жадібність і пиха — вічні теми для гарного жарту. 🎭✨
Мольєр навчив нас, що сміх — це не просто розвага, а найкоротший шлях до правди. Якщо ти можеш над чимось посміятися, ти вже наполовину це переміг.
#історія #постаті
Жан-Батист Мольєр: Театральний хуліган, що змусив королів реготати над собою 🎭👑
Якби в XVII столітті існував стендап, його королем був би Жан-Батист Мольєр. Народився він 15 січня 1622 року в родині королівського шпалерника, і батько щиро сподівався, що син теж буде прибивати оксамит до меблів. Але юний Жан-Батист обрав інший шлях — він вирішив «прибивати» людські пороки до ганебного стовпа своєю нещадною сатирою. 🔨😏
Мольєр не просто писав п'єси — він створив нову ДНК комедії. До нього театр був або занадто грубим, або занадто пафосним. Мольєр же приніс на сцену живих людей: жадібних багатіїв, лицемірних святош, хвалькуватих дворян та спритних слуг.
Чому його ім'я досі гримить над підмостками всього світу?
Тролінг вищого рівня: Його «Тартюф» став таким потужним ударом по релігійному лицемірству, що п'єсу забороняли кілька разів. Але Мольєр мав козиря в рукаві — прихильність самого «Короля-Сонця» Людовика XIV, який обожнював, коли його придворних висміюють (поки не чіпали самого короля, звісно). ⛪🚫
Смерть на посту: Доля Мольєра — це найдраматичніша комедія в історії. Під час вистави «Уявний хворий», де він грав головну роль, актору стало зле. Він дограв до кінця, щоб не зривати шоу, і помер через кілька годин після фінальних аплодисментів. Смерть іронічно наздогнала того, хто все життя сміявся над лікарями та хворобами. 🩺💔
Мова Мольєра: Французи досі називають свою мову «мовою Мольєра» (як ми називаємо свою «мовою Шевченка»). Він зробив народну говірку літературною, додавши їй вишуканості, але не втративши гостроти.
Його «Міщанин-шляхтич», «Дон Жуан» та «Скупий» — це дзеркала, в які людство дивиться вже чотири століття і... впізнає себе. Бо часи змінюються, перуки виходять з моди, а людська дурість, жадібність і пиха — вічні теми для гарного жарту. 🎭✨
Мольєр навчив нас, що сміх — це не просто розвага, а найкоротший шлях до правди. Якщо ти можеш над чимось посміятися, ти вже наполовину це переміг.
23переглядів