#поезія
Я б посмів тебе вкрасти у вічності,
не питав би у часу дозволу.
Я б забув всі закони дійсності
і відкинув всі домисли розуму.
Я б ховав тебе в дотиках зболених,
у нічних перехрестях з ніжності.
Ти б тремтіла в словах недомовлених,
наплювавши на думку більшості.
Я б посмів тебе вкрасти в реальності,
щоб у неї назад не вертатися.
Може, зараз говорю банальності,
та бажаю нарешті зізнатися.
Я б тримав тебе в тиші між подихів,
в митях зустрічей між розлуками.
Ти б тремтіла у пальцях між дотиків,
я як спраглий впивався би звуками.
Я б посмів...
Оленка Зелінська
Я б посмів тебе вкрасти у вічності,
не питав би у часу дозволу.
Я б забув всі закони дійсності
і відкинув всі домисли розуму.
Я б ховав тебе в дотиках зболених,
у нічних перехрестях з ніжності.
Ти б тремтіла в словах недомовлених,
наплювавши на думку більшості.
Я б посмів тебе вкрасти в реальності,
щоб у неї назад не вертатися.
Може, зараз говорю банальності,
та бажаю нарешті зізнатися.
Я б тримав тебе в тиші між подихів,
в митях зустрічей між розлуками.
Ти б тремтіла у пальцях між дотиків,
я як спраглий впивався би звуками.
Я б посмів...
Оленка Зелінська
#поезія
Я б посмів тебе вкрасти у вічності,
не питав би у часу дозволу.
Я б забув всі закони дійсності
і відкинув всі домисли розуму.
Я б ховав тебе в дотиках зболених,
у нічних перехрестях з ніжності.
Ти б тремтіла в словах недомовлених,
наплювавши на думку більшості.
Я б посмів тебе вкрасти в реальності,
щоб у неї назад не вертатися.
Може, зараз говорю банальності,
та бажаю нарешті зізнатися.
Я б тримав тебе в тиші між подихів,
в митях зустрічей між розлуками.
Ти б тремтіла у пальцях між дотиків,
я як спраглий впивався би звуками.
Я б посмів...
Оленка Зелінська
28переглядів