МЕЖА РОКУ

Рік підходить тихо до порогу,
Я не роблю звітів, не планую,
А іду і далі по дорозі,
По роках мандрую...

Дещо гріло, наче тепла звичка,
Дещо тисло, ніби перешкода.
Те, що нині є, доволі звично,
Це моя свобода...

Я спиняюсь. Вперше без вагання
Скину зайве з власного рамена.
Не для втечі, не для покаяння —
Марне це для мене...

Я піду туди, де все хороше.
Рік мине, а я залишу ношу.

Мирослав Манюк
30.12.2025
#кульгавий_сонет
МЕЖА РОКУ Рік підходить тихо до порогу, Я не роблю звітів, не планую, А іду і далі по дорозі, По роках мандрую... Дещо гріло, наче тепла звичка, Дещо тисло, ніби перешкода. Те, що нині є, доволі звично, Це моя свобода... Я спиняюсь. Вперше без вагання Скину зайве з власного рамена. Не для втечі, не для покаяння — Марне це для мене... Я піду туди, де все хороше. Рік мине, а я залишу ношу. Мирослав Манюк 30.12.2025 #кульгавий_сонет
Like
2
60views