Українська
English
#поезія
Вона засинає
Вона засинає у теплих і дужих обіймах -
Спокійно з ним, затишно, слухає дихання такт.
І горнеться ближче до сильного, рідного тіла,
З яким так раптово життя набуло і колір, і смак.
Вона засинає і в снах відпускає все легко -
Наївна й смілива, мрійлива і трохи чудна.
А зранку вдягнувши його чоловічу футболку
На кухні заварить на двох міцну каву вона.
І тішитись буде, сміятись, кусатиме вушко
В обіймах замре, бо вона ж його тільки мала.
І дощ за вікном так гучно проллється і дзвінко,
А ковдра укриє розніжені рідні тілА...
Тетяна Андреєва
Вона засинає
Вона засинає у теплих і дужих обіймах -
Спокійно з ним, затишно, слухає дихання такт.
І горнеться ближче до сильного, рідного тіла,
З яким так раптово життя набуло і колір, і смак.
Вона засинає і в снах відпускає все легко -
Наївна й смілива, мрійлива і трохи чудна.
А зранку вдягнувши його чоловічу футболку
На кухні заварить на двох міцну каву вона.
І тішитись буде, сміятись, кусатиме вушко
В обіймах замре, бо вона ж його тільки мала.
І дощ за вікном так гучно проллється і дзвінко,
А ковдра укриє розніжені рідні тілА...
Тетяна Андреєва
#поезія
Вона засинає
Вона засинає у теплих і дужих обіймах -
Спокійно з ним, затишно, слухає дихання такт.
І горнеться ближче до сильного, рідного тіла,
З яким так раптово життя набуло і колір, і смак.
Вона засинає і в снах відпускає все легко -
Наївна й смілива, мрійлива і трохи чудна.
А зранку вдягнувши його чоловічу футболку
На кухні заварить на двох міцну каву вона.
І тішитись буде, сміятись, кусатиме вушко
В обіймах замре, бо вона ж його тільки мала.
І дощ за вікном так гучно проллється і дзвінко,
А ковдра укриє розніжені рідні тілА...
Тетяна Андреєва
33переглядів