#поезія
Минула ніч і сірий ранок...
Вже виповзає із пітьми...
Чекає кава і сніданок,
Та не у кожного є він.
Мій ранок знову хмурить брови...
В обіймах неба вже не спить...
Давно не сяють в небі зорі...
Сховався Місяць...не блищить...
Так мало світла і негода...
Нас зустрічає у цю мить...
Стоять дерева, наче голі...
А час нестримно в даль летить...
Така Зима, немає казки...
Яку чекають на СвятА...
А хочеться від Бога ласки...
Його батьківського тепла...
Щоб світ засяяв мирно...ясно...
В родинах зустріч на Різдво...
Щоб залишалось в руках щастя...
Давно якого не було.

Галина Адамович
#поезія Минула ніч і сірий ранок... Вже виповзає із пітьми... Чекає кава і сніданок, Та не у кожного є він. Мій ранок знову хмурить брови... В обіймах неба вже не спить... Давно не сяють в небі зорі... Сховався Місяць...не блищить... Так мало світла і негода... Нас зустрічає у цю мить... Стоять дерева, наче голі... А час нестримно в даль летить... Така Зима, немає казки... Яку чекають на СвятА... А хочеться від Бога ласки... Його батьківського тепла... Щоб світ засяяв мирно...ясно... В родинах зустріч на Різдво... Щоб залишалось в руках щастя... Давно якого не було. Галина Адамович
Like
1
34views