#поезія
Якщо зненацька ґрунт пропав з-під ніг,
і підвестись не можеш — обмаль сили,
зберися духом, падати — не гріх,
тобі гартує доля дужі крила.
Якщо тернистий шлях зверне кудись,
або нахлине з головою хвиля —
згадай, мій друже, що лише в біді
гартує доля відчайдухам крила.
Якщо не побоїшся висоти,
відчуєш у серденьку іскру дива,
то неодмінно високо злетиш.
Повір собі — напни свої вітрила!
Марія Дяченко
Якщо зненацька ґрунт пропав з-під ніг,
і підвестись не можеш — обмаль сили,
зберися духом, падати — не гріх,
тобі гартує доля дужі крила.
Якщо тернистий шлях зверне кудись,
або нахлине з головою хвиля —
згадай, мій друже, що лише в біді
гартує доля відчайдухам крила.
Якщо не побоїшся висоти,
відчуєш у серденьку іскру дива,
то неодмінно високо злетиш.
Повір собі — напни свої вітрила!
Марія Дяченко
#поезія
Якщо зненацька ґрунт пропав з-під ніг,
і підвестись не можеш — обмаль сили,
зберися духом, падати — не гріх,
тобі гартує доля дужі крила.
Якщо тернистий шлях зверне кудись,
або нахлине з головою хвиля —
згадай, мій друже, що лише в біді
гартує доля відчайдухам крила.
Якщо не побоїшся висоти,
відчуєш у серденьку іскру дива,
то неодмінно високо злетиш.
Повір собі — напни свої вітрила!
Марія Дяченко
26переглядів