Українська
English
#поезія
Заблукала Осінь в зимовому царстві.
Вибратись не може, бродить в закутках.
Зима десь дрімає. Ну що за зухвальство?!
Можна ж руку дати й вивести на шлях.
Хай стомлена Осінь йде відпочивати.
Три її синочки в інших вже краях.
Вчасно відлетіли, і звідки їм знати,
що вона сумує й втопає в сльозах.
А може, то й краще? - Блукає хай Осінь,
бо точно не знаєш, що скаже Зима...
Думки щохвилини в окопи відносять,
і так неспокійно... На серці - пітьма.
І що ця Зима?!.. Від природи сувора.
Кусає мороз,.. снігова заметіль...
Змотала б вона всю печаль у сувої,
і снігом покрила б нестерпний цей біль!
Так, ні! Не змотає і не заховає!..
Холодні обійми її не для нас.
Тож, хай якнайдовше чи спить, чи дрімає.
Так легше прожити тяжкий дуже час.
Тетяна Зензерова.
Заблукала Осінь в зимовому царстві.
Вибратись не може, бродить в закутках.
Зима десь дрімає. Ну що за зухвальство?!
Можна ж руку дати й вивести на шлях.
Хай стомлена Осінь йде відпочивати.
Три її синочки в інших вже краях.
Вчасно відлетіли, і звідки їм знати,
що вона сумує й втопає в сльозах.
А може, то й краще? - Блукає хай Осінь,
бо точно не знаєш, що скаже Зима...
Думки щохвилини в окопи відносять,
і так неспокійно... На серці - пітьма.
І що ця Зима?!.. Від природи сувора.
Кусає мороз,.. снігова заметіль...
Змотала б вона всю печаль у сувої,
і снігом покрила б нестерпний цей біль!
Так, ні! Не змотає і не заховає!..
Холодні обійми її не для нас.
Тож, хай якнайдовше чи спить, чи дрімає.
Так легше прожити тяжкий дуже час.
Тетяна Зензерова.
#поезія
Заблукала Осінь в зимовому царстві.
Вибратись не може, бродить в закутках.
Зима десь дрімає. Ну що за зухвальство?!
Можна ж руку дати й вивести на шлях.
Хай стомлена Осінь йде відпочивати.
Три її синочки в інших вже краях.
Вчасно відлетіли, і звідки їм знати,
що вона сумує й втопає в сльозах.
А може, то й краще? - Блукає хай Осінь,
бо точно не знаєш, що скаже Зима...
Думки щохвилини в окопи відносять,
і так неспокійно... На серці - пітьма.
І що ця Зима?!.. Від природи сувора.
Кусає мороз,.. снігова заметіль...
Змотала б вона всю печаль у сувої,
і снігом покрила б нестерпний цей біль!
Так, ні! Не змотає і не заховає!..
Холодні обійми її не для нас.
Тож, хай якнайдовше чи спить, чи дрімає.
Так легше прожити тяжкий дуже час.
Тетяна Зензерова.
49views