Українська
English
#поезія
Я жінка з ароматом кави,
я жінка з ноткою ванілі,
Я та, що любить влітку трави,
а взимку - заметілі білі.
Я часом равлик, часом дзиґа,
подеколи така спекотна,
іноді зимна, наче крига.
То повна справ, то безтурботна.
Буваю тиха, наче квіти,
буває, б'ю, мов громовиця.
Я та, що з пахощами літа.
Я та, що із польотом птиці.
Люблю я книги, дощ і зорі,
повно браслетів на зап'ясті...
Я жінка з крапелькою моря,
я жінка з ароматом щастя...
Ольга Береза
Я жінка з ароматом кави,
я жінка з ноткою ванілі,
Я та, що любить влітку трави,
а взимку - заметілі білі.
Я часом равлик, часом дзиґа,
подеколи така спекотна,
іноді зимна, наче крига.
То повна справ, то безтурботна.
Буваю тиха, наче квіти,
буває, б'ю, мов громовиця.
Я та, що з пахощами літа.
Я та, що із польотом птиці.
Люблю я книги, дощ і зорі,
повно браслетів на зап'ясті...
Я жінка з крапелькою моря,
я жінка з ароматом щастя...
Ольга Береза
#поезія
Я жінка з ароматом кави,
я жінка з ноткою ванілі,
Я та, що любить влітку трави,
а взимку - заметілі білі.
Я часом равлик, часом дзиґа,
подеколи така спекотна,
іноді зимна, наче крига.
То повна справ, то безтурботна.
Буваю тиха, наче квіти,
буває, б'ю, мов громовиця.
Я та, що з пахощами літа.
Я та, що із польотом птиці.
Люблю я книги, дощ і зорі,
повно браслетів на зап'ясті...
Я жінка з крапелькою моря,
я жінка з ароматом щастя...
Ольга Береза
99переглядів